Ніколи не думав, що фраза «терміново відвезти вантаж» переверне наше життя. Але про все по порядку. Мене звати Серьога, дружину — Олеся. Ми разом уже майже п’ять років, і за цей час я встиг зрозуміти: Олеся — та ще штучка. З вигляду скромна, а всередині — вулкан, якому тільки дай привід для виверження.А привід знайшовся […]

Я куколд. У цьому моя суть. Коли ми з Вірою купили цю дачу в глухому селі, я вже уявляв, чим усе обернеться. Моя дружина — розкішна брюнетка з важкими грудьми і широкими стегнами, з тих жінок, що зводять з розуму не юнацькою субтильністю, а зрілою, соковитою бабською статтю. Карі очі з хитринкою, пухкі губи, родимка […]

Новий вік зустрів мене не офісним планктоном, а повним відлюдником. Сороківник стукнув, і я зрозумів: місто випило мене досуха. Розлучення, похорони батьків, продаж квартири — і ось я вже купую напівзанедбану хату в тайговому селі, загубленому на картах із позначкою «до найближчого житла 80 км». Село колись гриміло ліспромгоспом, але в 90-ті все зачахло, і […]

Ти пам’ятаєш, двадцять третього, а на восьме я відмовилася від подарунка, але ти обіцяв мені подаруєш один день зі свого життя, і будеш мені покірний цього дня? І шо? Та-дам! Цей день сьогодні. Іди мийся. Двері не зачиняй. Відчиненими тримати чи що? Ні, двері зачини, але не на защіпку.Я пішов у ванну. Двері я не […]

Дружина моя, Світа, вже місяць готувалася до цього корпоративу. Фірма в них невелика, чоловік п’ятнадцять, але відзначати вирішили з розмахом — і шашлики, і кальян, і наша тераса на задньому дворі. Начальниця Світина, Маргарита Андріївна, — жінка-скеля, сорок п’ять років, розведенка, всіх в офісі в кулаці тримає. Я її до цього бачив два рази: суха, […]

Відрядження я завжди недолюблював. Не через роботу як таку, а через готельну тугу, казенні сніданки та вечори, вбиті перед телевізором із десятьма каналами. Але коли головний офіс спускає рознарядку — їхати треба. Цього разу доля закинула мене в місто-супутник, такий собі промисловий мурашник за три години лету від обласного центру. Завдання — аудит місцевої філії, […]

Мені тридцять дев’ять. Коли мене скоротили, я не став нити — взяв «Комфорт+» і сів за кермо. Все життя я працював з людьми: вчився бути уважним, попереджувальним, люб’язним. Для мене це не робота, а стиль. Я завжди подаю жінці руку, відчиняю двері, допомагаю з багажем. І в мене є залізне правило: кожна жінка красива. Не […]

Моя дружина Інга — жінка з нордичним характером і тілом валькірії. Висока блондинка, метр сімдесят п’ять, з параметрами, від яких у південних чоловіків зносить дах, і сталевим поглядом, який уміє поставити на місце будь-кого. У ліжку вона була розкута, але в житті — страшенна власниця й моралістка. Її коронна фраза: «Я не якась там…». Саме […]

Я стояла раком на величезному ліжку в орендованій «однушці» спального району. Ззаду в мене ритмічно вганяли член — звичайний, середніх розмірів, але чортівськи пружний. Ще один член був у мене в роті, і я давилася ним, намагаючись не закашлятися.Хто я така? Чому мене трахають як дешеву шльондру на ніч? І головне — чому мені це […]

До Києва я їхав не з доброго життя. З дружиною ми розлучилися рік тому, і, хоча квартирне питання було вирішене, всередині залишився неприємний осад, як після довгої хвороби. Робота головним інженером на заводі виснажувала, і відрядження на галузеву конференцію було радше приводом змінити обстановку, ніж кар’єрною необхідністю. Я взяв квиток у СВ, щоб хоч у […]