Екзамен перед дипломом
Минуло вже півтора року з того дня, коли Машенька познайомилася з Артемом на факультетській вечірці. Вона, відмінниця юрфаку, завжди мріяла про чоловіка, який буде не просто поруч, а справжнім оплотом — розумним, впливовим, здатним відкрити двері у великий світ. Артем, син декана, втілив усе це в одному флаконі: він був дотепним, впевненим, з легкістю вирішував будь-які її проблеми — від заліків до оренди квартири в престижному районі. Машенька закохалася по вуха, як може закохатися тільки наївна першокурсниця у свого першого серйозного чоловіка. Вона не помічала, що його почуття, хоч і стабільні, були радше розрахунком, ніж тією всепоглинаючою пристрастю, про яку вона читала в романах.
Машенька обожнювала Артема і заплющувала очі на «дрібниці». На те, як він м’яко, але наполегливо контролював її розклад, забороняв пізно повертатися з подругами і вимагав звіту про кожен лекційний день. На його вимогливість у ліжку — жорсткі хватки, грубі команди і повну відсутність ніжності після того, як він отримував своє. Вона переконувала себе, що це просто його чоловічий характер, прояв сили, про яку він не звик говорити словами.
Ну й що, що він воліє трахати її виключно в рот, змушуючи стояти на колінах перед зеркалом у ванній? Просто в нього важке навантаження в батьковій фірмі.
Ну й що, що він придирається до її одягу перед кожною важливою зустріччю з його друзями-адвокатами? Просто хоче, щоб вона виглядала ідеально.
Ну й що, що вже пів року він майже не пестить її язиком і не дає кінчити першою — вона й так тепер кінчає від одного його голосу, від будь-якого грубого слова.
Уподобання Артема в сексі, колись такі щедрі на її задоволення, давно звелися тільки до його власного. Він отримав ідеальну дівчину-трофей: розумну, слухняну, готову на все заради нього. Вона стала його особистою шльошкою в чотирьох стінах їхньої величезної квартири в центрі Москви і чарівною супутницею на ділових вечерях. Його план працював бездоганно.
— Машенько, сьогодні ввечері до нас приїде Віктор Павлович, — зателефонував Артем їй вдень, коли вона тільки вийшла з бібліотеки після підготовки до дипломного. — Це мій наставник, дуже впливовий адвокат. Ми разом готуємо тебе до захисту — він допоможе з найскладнішими питаннями. Залишиться на ніч, завтра в нього ранній рейс до Пітера. Придумай щось легке на вечерю або замов із хорошого місця. Я буду близько десятої.
— Звичайно, сонечко, — радісно відгукнулася вона, серце закалатало від хвилювання. Артем рідко приводив додому когось із серйозних людей — зазвичай волів офіс або ресторани. А тут такий шанс блиснути, показати, яка вона господиня і яка розумниця.
Вона причепурилася: вдягла строгу, але сексуальну чорну сукню з глибоким вирізом, тонкі панчохи з мереживною резинкою (Артем терпіти не міг колготки), туфельки на високому підборі. Волосся — довгі русяві локони — залишила розпущеним, злегка підфарбувала губи. Вечерю замовила в ресторані: легкі закуски, стейки, які любив Артем, і пляшку дорогого вина.
Чоловіки приїхали ближче до одинадцятої — уже встигли пропустити пару келихів у барі після робочого дня. Віктор Павлович виявився солідним чоловіком сорока з невеликим: високий, з акуратним сивим пасмом у темному волоссі, широкими плечима і впевненою усмішкою. Він галантно поцілував Машеньці руку, не скупився на компліменти її зовнішності і «юридичному таланту».
За вечерею Артем відкрив коньяк — «щоб зняти стрес перед завтрашнім екзаменом». Машенька зніяковіло випила свій келих, хоч зазвичай пила мало. Останнім часом вона пристрастилася до алкоголю — він допомагав розслабитися і легше переносити ту саму «вимогливість» Артема в спальні. Вечір минув легко: чоловіки обговорювали судові кейси, смішили її історіями з практики, підливали в келихи. До півночі Машенька вже зовсім розімліла, щоки горіли.
— Іди в спальню, кошенятко, — турботливо сказав Артем, погладивши її по коліну під столом. — Тобі завтра зранку на консультацію з науковим керівником. Ми ще трохи попрацюємо з документами, а потім я влаштую Віктора Павловича в гостьовій кімнаті.
Віктор Павлович тепло усміхнувся:
— Приємно було познайомитися, Машо. На добраніч.
Вона усміхнулася у відповідь, показавши ямочки на щоках, і пішла в спальню. Прийняла душ, вдягла свою улюблену шовкову нічну сорочку — коротку, напівпрозору. На її подив, Артем уже був там: сидів на краю величезного ліжка в одному халаті, розглядаючи її довгим, голодним поглядом.
— Пограємо, мала? — низько запитав він, притягуючи її до себе. — Перед серйозним екзаменом потрібно добре розслабитися.
Машенька знала ці його «ігри». Після них вона зазвичай залишалася залита спермою, тремтяча і з приємним болем усюди.
— Артеме, у нас же гість… — спробувала вона заперечити.
— Він уже в кімнаті, хропе. Коньяк зробив своє, — запевнив він і простягнув їй чорну шовкову маску для очей. — Вдягни. Ти ж знаєш, як я люблю, коли ти нічого не бачиш і повністю мені довіряєш.
Дівчина почервоніла, але слухняно приклала маску до обличчя. У темряві кожен його дотик завжди розливався по тілу солодкою хвилею. Артем зав’язав стрічку тугіше, спустив бретельки нічної сорочки і почав жадібно м’яти її пружні груди.
— Яка ти в мене красива… — шепотів він, цілуючи шию. — Встань, дай мені подивитися.
Машенька встала, відчуваючи, як його руки стягують тканину вниз, як пальці розсувають ягодиці. Вона вигнулася, підмахуючи стегнами, знаючи, що він любить sexpornotales.me дивитися у велике зеркало навпроти.
— Яку дірочку сьогодні трахнути першою, га? — хрипко запитав він, запускаючи пальці в уже мокру киску, а потім і в попку. Машенька застогнала, перегнувшись через його плече.
Він уклав її на край ліжка, широко розвів ноги і… ласки раптом стали зовсім іншими. Не звично швидкими і жорсткими, а повільними, дослідницькими, ніби він пробував її по-новому. Язик ковзав по клітору довго, глибоко, доводячи до тремтіння. Вона кінчила бурхливо, вигнувшись дугою, і навіть не відразу зрозуміла, що її вже перевернули раком і входять у неї одним потужним поштовхом.
Трахали її дивно — змінюючи ритм, розтягуючи задоволення. Оргазми накочували один за одним. Машенька вже майже втратила зв’язок з реальністю, коли відчула, як до її губ притиснувся член.
Вона відкрила ротика, звично прийняла його, але раптом усвідомила: в неї входять одночасно — і спереду, і в рот. Серце ухнуло. Вона рвонулася, зірвала маску і в жаху втупилася в очі Артема, який грубо насаджував її горлом на свій член.
— Смокчи, шльошко, — зло зашипів він, стискаючи її голову долонями. — Не ганьби мене перед людиною.
Тільки зараз Машенька зрозуміла, хто стоїть ззаду і глибоко, але повільно трахає її киску. Віктор Павлович. Вона задихнулася від сорому, спробувала вирватися, але Артем тримав міцно.
— Ну як тобі моя дівчинка, Вікторе? — запитав він, продовжуючи їбати її в рот. — Скажи, вона варта того, щоб я її сюди привіз?
Віктор Павлович задоволено хмикнув, шльопнувши Машеньку по попці:
— Відмінна учениця. Гаряча, слухняна. Не ревнуй, Артеме, це ж просто екзамен.
Артем на мить завмер, потім розслабився. Ревнощі спалахнули і згасли — він знову був хазяїном становища.
— Іди, відсмокчи йому, — наказав він, витягаючи член і підштовхуючи її голову до Віктора. — Покажи, чого я тебе навчив.
Машенька схлипнула, але підкорилася. Поки вона жадібно смоктала член наставника, Артем змастив її попку і повільно, але впевнено увійшов туди. Вона замугикала від тісноти, від переповненості, але тіло вже зрадницьки відгукувалося — клітор пульсував, хвилі задоволення накривали з головою.
Вони трахали її вдвох майже годину. Артем міняв її з Віктора і назад: то в рот, то змушував скакати на одному, поки другий входив у попку. Машенька вже не опиралася — тільки стогнала, плакала від сорому і кінчала так сильно, як ніколи раніше. Коли вони нарешті кінчили — Артем у попку, Віктор їй у рот, — вона без сил упала між ними.
Довгий час вони лежали в тишині. Машенька притиснулася до Артема, ховаючи мокре від сліз обличчя у нього на грудях. Віктор Павлович закурив сигарету, ліниво передаючи її Артему.
— Класна в тебе дівчинка, — задумливо сказав він, випускаючи дим. — Щира, гаряча. Може, і мені таку знайти на виховання?
Артем тільки задоволено усміхнувся і міцніше притиснув Машу до себе власницьким жестом.
Через дві години Віктор Павлович тихо поїхав. Машенька більше ніколи його не бачила. А наступного дня вона блискуче склала передзахист диплома.