Молоді

Лєна приїхала в цей похмурий обласний центр за розподілом із заводу — три місяці практики, потім, може, залишать. Жити було ніде, і майстер цеху, товстий дядько Боря, порадив свою дальню родичку — тітку Тамару, яка здавала куток у старій комуналці за копійки.— Вона баба проста, не зазнайка, — сказав він. — Тільки випити любить, ну […]

Сергій, як завжди, сидів у бані. Село, липень, спека така, що навіть мухи ліниво повзали по стінах. Бабуся Ніна поїхала на тиждень у санаторій «підлікувати колінця», а доглянути за «великовіковим онуком» попросила своїх закадичних дачних подруг — Любу, Ольгу і Віру. Ті, звісно, погодилися. Що їм, вдовам і розлученим, робити? Шашлики смажити, вино пити та […]

Минуло вже півтора року з того дня, коли Машенька познайомилася з Артемом на факультетській вечірці. Вона, відмінниця юрфаку, завжди мріяла про чоловіка, який буде не просто поруч, а справжнім оплотом — розумним, впливовим, здатним відкрити двері у великий світ. Артем, син декана, втілив усе це в одному флаконі: він був дотепним, впевненим, з легкістю вирішував […]

Вона давно мріяла про повну самотність. Без подруг, без дзвінків, без зайвих очей. Просто вона, ліс і тиша. Зібрала рюкзак, взяла палатку, спальник і поїхала машиною подалі від міста. Дорога вела в глухий ліс до великого озера, про яке вона прочитала в інтернеті. Місце було ідеальним — жодної душі на кілометри. Вона поставила палатку прямо […]

Гараж для нашого брата-мужика — це вам не просто залізна коробка для машини. Це святе місце. Храм технічної думки, тиха гавань від бабських істерик і, чого вже там гріха таїти, клуб джентльменів за інтересами. Наш кооператив «Автолюбитель-7» хоч і знаходився на відшибі містечка, але мужики там підібралися що треба. У кожного своя комірка, своя шафка […]

Мені снилася вода. Тепла, озерна, прогріта полуденним сонцем до самого дна. Я пливла в ній, не рухаючись, і вода тримала мене, наче в колисці. Водорості м’яко лоскотали спину, а сонячні зайчики танцювали на внутрішньому боці повік золотисто-червоним візерунком. Було тихо, лише десь далеко-далеко розмірено стукало серце — моє чи самого озера. Я зробила вдих, і […]

Я ніколи не боялася грози. Навпаки, мене зачаровує ця первісна міць, розкоти грому, від яких тремтять шибки, і запах озону, змішаний із мокрою землею. Але того вечора все було інакше.Ми все свідоме життя товаришували втрьох — я, Костя і Льоша. Сусіди по дачному селищу, яке давно спорожніло: ділянки заросли, будиночки покосилися. Костин дід залишив йому […]

Гаряче повітря з вентилятора змішувалося із запахом тютюну та гіркуватого чоловічого одеколону. Я сиділа, втиснувшись у продавлене пасажирське сидіння старої, але напрочуд затишної фури, і дивилася, як фари вихоплюють із темряви нескінченну стрічку асфальту. Дімка, з яким ми познайомилися годину тому на заправці, вів машину однією рукою, неголосно насвистуючи якусь дорожню баладу.Я втекла з дому, […]

Стрілка температури двигуна раптово пішла в червону зону. Світла встигла лише з’їхати на пильне узбіччя, після чого з-під капота повалив пар. Заглушивши мотор, вона вийшла і безпорадно втупилася на киплячий радіатор. Траса була безлюдною, сонце пекло нещадно.Вона простояла хвилин двадцять, перш ніж удалині з’явився пошарпаний евакуатор. З кабіни визирнув чоловік у замасленій кепці.— Що, красуне, […]

Того дня все валилося з рук із самого ранку. Будильник зрадницьки не спрацював, а кавомашина, що прослужила вірою і правдою два роки, вирішила віддати дух саме тоді, коли чашка еспресо була мені життєво необхідна. Я квапливо натягувала білизну, стрибаючи по квартирі на одній нозі й одночасно намагаючись намацати пульт від кондиціонера — червнева спека плавила […]