Корпоратив дружини та її п’яна начальниця

Дружина моя, Світа, вже місяць готувалася до цього корпоративу. Фірма в них невелика, чоловік п’ятнадцять, але відзначати вирішили з розмахом — і шашлики, і кальян, і наша тераса на задньому дворі. Начальниця Світина, Маргарита Андріївна, — жінка-скеля, сорок п’ять років, розведенка, всіх в офісі в кулаці тримає. Я її до цього бачив два рази: суха, владна, з холодними блакитними очима і пухкими губами. Дружина з неї додому приходила вижата як лимон. Я її, чесно кажучи, тихо ненавидів за те, як вона мою Світу ганяє.

Гуляли вони годин до одинадцятої. Я свідомо не брав участі — зіслався на терміновий квартальний звіт, сидів у своєму кабінеті на другому поверсі, поглядав у вікно, як вони там шашлики палять і вино з пластикових стаканчиків хлещуть. Годин до дванадцятої гості потягнулися до таксі. Я спустився допомогти Світі з посудом. Дружина виглядала втомленою, але задоволеною.

— Слухай, Льошо, — шепнула вона мені на вухо, злегка похитуючись, — Маргарита Андріївна зовсім ніяка. Я їй сказала залишитися в нас. Не виганяти ж її в такому стані. Постели їй у гостьовій на першому поверсі, будь ласка.

Я глянув у вітальню. На дивані, відкинувши голову, напівлежала та сама Маргарита Андріївна. Владна стерво, яка виносила мозок моїй дружині, зараз виглядала як ганчірка. Блузка шовкова наполовину вибилася зі спідниці, одна туфля валялася під столиком, друга ще бовталася на пальцях ноги. Волосся, зазвичай зібране в строгий пучок, розпустилося і злиплося пасмами на лобі. Я навіть не одразу її впізнав — настільки по-іншому вона виглядала без своєї броні.

— Звичайно, без проблем, — відповів я, відчуваючи, як усередині щось йокнуло.

У гостьовій стояло широке ліжко з новою білизною. Я відкинув ковдру, розрівняв подушку. Повернувся у вітальню, підійшов до неї.

— Маргарито Андріївно, ходімо, я вас проведу.

— М-м-м, — промимрила вона, не розплющуючи очей. Навіть п’яна, вона не втрачала цього відтінку переваги, ніби робила послугу тим, що взагалі реагує. Довелося брати за плечі й піднімати силою. Важка виявилася, зараза. І пахло від неї — коньяк, дорогий, терпкий, і її парфуми, щось пряне, східне. Цей коктейль запахів укупі з її розслабленим, безвольним тілом почав мене заводити.

Я довів її до спальні, посадив на ліжко. Світа заглянула в двері.

— Ой, розумниця, вже уклал майже. Допоможи їй роздягнутися, спекотно ж, а я поки в душ швиденько і спати, сил немає.

— Давай, я сам, — випалив я, намагаючись, щоб голос звучав рівно. Дружина кивнула і зникла в напрямку нашої спальні на другому поверсі.

Ми залишилися вдвох. Я присів перед нею навпочіпки. Серце вже гнало кров із прискоренням. Я обережно зняв з неї єдину туфлю. Пальці на ногах у неї були акуратні, з яскраво-алим педикюром — несподівано зухвало для такої мишки в офісі.

— Давайте блузку розстебнемо, вам легше буде.

Вона щось промимрила, голова мотнулася вперед. Я почав розстібати дрібні ґудзики. Один, другий, третій… Під шовком показалося чорне мереживо бюстгальтера. Чашечки були повними, важкими. Її груди здіймалися й опускалися в ритм глибокому п’яному диханню. Пальці в мене тремтіли. Я стягнув блузку з її плечей, залишивши її в одному ліфчику і спідниці.

Відніс блузку на крісло, обернувся і завмер. Вона вже не сиділа, а завалилася на бік, підігнувши ноги. Спідниця задралася, відкриваючи верхню частину чорних панчох і краєчок стегна. Мереживо бюстгальтера злегка просвічувало, і я розгледів темний ореол соска. Мій член миттєво став колом, упершись у джинси.

Згадалося раптом, як півроку тому Світа ридала на кухні через те, що ця сука відкинула її проєкт і ще при всьому відділі висміяла. Світа хотіла звільнятися. Я тоді уявляв, як стираю з обличчя Маргарити цей зарозумілий вираз. По-всякому уявляв.

Зверху донісся шум води — Світа була в душі. А ця стерво лежала переді мною абсолютно безпорадна. Я підійшов до ліжка. Очі її були заплющені, дихання рівне, глибоке. Шкіра на плечах матова, гладка, доглянута. Я простягнув руку і доторкнувся до її стегна трохи вище краю панчохи. Вона не ворухнулася. Я провів долонею вище, під спідницю. Пальці наткнулися на пружне мереживо трусиків. Я надавив, відчуваючи крізь тканину жар і вологість її лобка. Кров застукала у скронях.

— Маргарито Андріївно, — прошепотів я, — ви як?

Нуль реакції. Я змістив трусики вбік і провів пальцями по її статевих губах. Вони були гарячими, сухими, але податливими. Я трохи розсунув їх, намацав клітор. Вона злегка сіпнулася уві сні, але не прокинулася. Член уже не просто стояв, він нив від напруги. Я розстебнув ширінку і вивільнив його. Штовхаючись від самих лише думок, я почав повільно водити головкою по її стегну, змащуючи виступившим мастилом.

Вода нагорі стихла. Я відскочив від ліжка, застебнувся, поправив покривало, прикривши її ноги. Вийшов у коридор.

— Все нормально, уклав, — крикнув я нагору.

— Дякую, любий, — донісся сонний голос Світи, — я зараз відключаюся вже.

Через п’ятнадцять хвилин, переконавшись, що дружина міцно спить, я навшпиньки спустився вниз. У гостьовій горів нічник. Маргарита лежала в тій самій позі, тільки перевернулася на спину. Спідниця зовсім задралася, обидві ноги в панчохах були на видноті. Бюстгальтер з’їхав, оголивши одну грудь з великим темно-рожевим соском.

Я причинив за собою двері. Клацнув замком. Серце калатало як божевільне. Я підійшов до ліжка і безцеремонно смикнув з неї спідницю. Вона навіть не ворухнулася. Я стягнув з неї трусики — чорні, мереживні, мокрі на дотик у промежині. То чи спітніла, то чи їй, суці, снилося щось таке. Я підніс їх до обличчя, вдихнув запах. Терпкий, пряний, як і парфуми. Запах влади, яку я зараз відтрахаю.

Я заліз на ліжко зверху і розвів її ноги в сторони. Вона щось промимрила, спробувала стиснути коліна, але сил не було. Язик не слухався. Я направив член у її статеві губи і, не церемонячись, штовхнув усередину. Вона виявилася вже мокрою, хоч і тугою. Вузька, зараза. Я ввійшов на половину і завмер, насолоджуючись відчуттям, як стінки її, здавалося б, холодної піхви обхоплюють і пульсують на члені.

— Що? Не подобається? — прошепотів я, дивлячись у її безвольне обличчя. — Дружину мою дрючити подобається, а самій підставлятися ні?

Я почав повільно трахати її, сантиметр за сантиметром занурюючись глибше. У голові проносилися картини: ось вона оре на Світу на планерці, ось змушує переробляти звіт у десятий раз, ось звільняє когось перед новим роком. І ось вона зараз тут, піді мною, з задраними ногами, і яйця з вологим ляскотом б’ються об її задницю. Я наростив темп, вганяючи член до упору. Вона задихала частіше, з горла вирвався якийсь стогін.

Оргазм підкотив швидко, занадто швидко. Я вискочити не встиг, та й не хотів. З якимось тваринним задоволенням я кінчив їй прямо в піхву, відчуваючи, як сперма гарячими поштовхами заливає її нутро. Я виліз з неї, перевів дихання. З її прочиненої щілинки тут же почала витікати біляста рідина на простирадло.

Я подумав про те, як вона прокинеться вранці з моєю спермою між ніг і нічого не зрозуміє. Вирішить, може, що приснилося, або з п’яну з кимось зі своїх колег переспала. Світа розповідала, що в неї в офісі ні мужика, ні коханця. Сухоцвітка. Ось я її і полив.

Але член знову кам’янів. Мені було мало.

Я перевернув її на живіт. Вона безвольно підкорилася, уткнувшись обличчям у подушку. Вид її міцних сідниць з родимкою на лівій знову завів мене. Я розсунув її сідниці і подивився на анус — маленький, акуратний. Згадалося, як Світа одного разу розповідала, що Маргарита на корпоративі обмовилася, мовляв, «я тільки традиційно, решта — збочення». Сучка зарозуміла. Я змочив палець у спермі, яка все ще sexpornotales.me витікала з неї, і приставив до дірочки. Вона сіпнулася, видала мугикаючий звук, але свідомість не повернулася. Я надавив. Палець увійшов туго, тугіше ніж у піхву. Анус стиснувся, чинячи опір. Я розробляв його хвилини дві, поступово додаючи сперми і слини, поки він не став трохи податливішим.

Приставивши головку, я почав давити. Йшло з чудовим скрипом, але я був злий і збуджений. Я уявив собі її обличчя вранці, коли вона зрозуміє, що відтрахана в обидві дірки. Буде сидіти в офісі на нараді, йорзати на стільці, відчуваючи біль у задниці, і дивитися на мою дружину своїми крижаними очима, а сам не зможе зрозуміти, було це чи не було. Це був вищий кайф. Її анус нарешті здався, і головка з чавкаючим звуком проскочила всередину. Я почав довбати її в попу короткими, злими поштовхами. Довго не протягнув — кінчив і туди, повільно виливаючи залишки сперми в її пряму кишку.

Я витер член об простирадло, відійшов від ліжка. Серце поступово заспокоювалося. Я дивився на неї, розпластану на спині, з розведеними ногами, брудну, зі слідами сперми на стегнах, і відчував дивне спустошення, змішане з тріумфом.

Її пряні трусики залишилися в мене в кишені. Я поклав їх у пакет і сховав у своїй шафі в кабінеті. На пам’ять. Або для майбутніх фантазій.

Уранці я прокинувся рано, приготував сніданок. Годин о дев’ятій вона вийшла з гостьової. Блузка пом’ята, спідниця одягнена абияк. Обличчя землисто-сіре. Вона мружилася від світла, явно мучачись від похмілля. Я налив їй кави.

— Дякую, Олексію, — видушила вона, сідаючи за стіл. Рухи були скуті, і я помітив, як вона обережно присіла, трохи поморщившись. — Як голова тріщить, капець. І все болить чомусь.

Я поставив перед нею тарілку з омлетом.

— Нічого, буває. Світа ще спить, — усміхнувся я.

Вона підняла на мене погляд, і вперше я не побачив у ньому ні льоду, ні сталі. Тільки розгубленість і тупе похмілля. Ідеальна маска дала тріщину.

Потім вона зазбиралася, викликала таксі. Світа прокинулася, збігла попрощатися. Маргарита вже надягла свою броню назад — суха, ділова, ніби нічого й не було.

— Побачимося в понеділок, Світлано, — сказала вона крижаним тоном.

Я стояв біля вікна і дивився, як вона сідає в машину, трохи скуто, не так плавно, як зазвичай. Оборачиваясь, вона випадково зустрілася зі мною поглядом крізь скло. Я не відвів очей. І вперше за весь ранок я усміхнувся не гостинною усмішкою господаря дому, а зовсім іншою — усмішкою господаря становища. Вона швидко відвернулася.

Таксі поїхало. Я подумки вже роздягав її знову, згадуючи свої трофеї в шухляді столу. Цей корпоратив ми запам’ятаємо надовго, Маргарито Андріївно, дуже надовго.