Зрада чоловікові з начальником і його другом
Андрій, мій чоловік, довіз мене до готелю і поцілував у щоку. На вулиці мінус двадцять, а він стоїть у легкій куртці, поки я не зайду всередину. Я махнула йому рукою, він сів у машину і поїхав. Такий у нас ритуал: він ніколи не їде, поки я не зникну за дверима. Раніше мене це розчулювало. Тепер бісить. Ну що станеться зі мною за ці три секунди, поки я йду від машини до входу? Нічого. Але він все одно чекає. Щоразу.
Готель «Сосновий бір» — типове місце для корпоративів: три поверхи, ресторан, банкетний зал, сауна в підвалі. Ми знімаємо його повністю раз на рік, на двадцяте грудня. Наша фірма невелика — двадцять дві людини, включно з директором. Всі з дружинами, чоловіками, хтось з нащадками. Нудно ппц.
У номері я швидко переодяглася. Сукня червона, коротка, з відкритою спиною. Купила спеціально для цього вечора, Андрій не бачив. Він би сказав: «Ти впевнена, що не замерзнеш?» Або щось у цьому дусі. Турботливий зайчик.
У банкетному залі вже гриміла музика. Офіціанти розносили шампанське. Я взяла келих і одразу випила половину. Потім другий. Закушувати не стала, тільки лимон зі столу. Алкоголь вдарив у голову швидко, я це відчула по тому, як розслабилися плечі і стало наплювати на те, що я прийшла одна, без Андрія. Минулого року він був тут, сидів з нами за столом, говорив з моїми колегами про політику і погоду, а я нудьгувала і пила. Цього року я збрехала, що корпоратив тільки для співробітників. Він повірив. Або зробив вигляд.
Сергій Петрович, наш директор, підійшов до мене майже одразу. Йому п’ятдесят два, він лисий, повний, але не противний. Просто мужик, який усе життя пропрацював у торгівлі і звик, що його слухаються. З ним був якийсь чоловік, я його не знала. Представив: «Мій друг, Віктор. З Москви приїхав, вирішив скласти нам компанію». Віктор років сорока, високий, з сивиною на скронях, у сорочці, яка явно коштувала більше, ніж весь мій вбрання. Потиснула руку. Він подивився на мене трохи довше, ніж потрібно, але нічого не сказав.
Пили, їли, танцювали. Я весь час опинялася поруч з ними — то за столом, то в курилці на балконі, то біля бару. Сергій Петрович розповідав анекдоти, Віктор більше мовчав і дивився. Не на мене конкретно, взагалі. Але якось так, що я відчувала цей погляд спиною. Андрій зателефонував на початку дванадцятої. Я побачила його ім’я на екрані і скинула. Через хвилину прийшло повідомлення: «Ти як? Все добре?» Я написала: «Все відмінно, веселимося. Передзвоню пізніше». Він відповів смайликом. Поклала телефон у сумочку і більше не діставала.
До першої ночі в залі залишилося чоловік десять. Решта розійшлися по номерах або поїхали. Музика стала тихішою, світло приглушили. Я сиділа на дивані в кутку, зняла туфлі, ноги гуділи. Віктор підійшов, сів поруч. Сергій Петрович кудись вийшов.
— Втомилася? — запитав Віктор.
Голос у нього низький, спокійний. Я кивнула. Він простягнув мені свій келих з коньяком. Я взяла, зробила ковток. Коньяк був хороший, м’який. Ми сиділи мовчки, я відчувала тепло його плеча поруч. Потім повернувся Сергій Петрович, подивився на нас і сказав:
— Ходімо до мене в номер, тут уже все одно робити нічого. Ще посидимо, по-людськи.
Я встала. Навіть не подумала, що можна відмовитися. В голові шуміло, ноги погано слухалися, але я пішла. Номер у Сергія Петровича був на другому поверсі, люкс з вітальнею і спальнею. На столі стояла пляшка віскі, яку він привіз із собою, лід у відерці, склянки. Я сіла в крісло, підібгавши під себе ноги.
Вони обидва дивилися на мене. І тут я зрозуміла, що це не просто «посидимо».
Віктор розлив віскі по склянках. Я взяла свою, зробила ковток. Лід стукнув об скло, звук був гучним у тишині номера. Сергій Петрович сів у крісло навпроти, Віктор залишився стояти біля столу. Я відчувала, як між нами повисло щось, що не можна було назвати словами.
— Ти красива, — сказав Сергій Петрович. Просто, без передмов.
Я не відповіла. Відпила ще. Віктор підійшов і сів на підлокітник мого крісла. Його рука лягла мені на плече. Важка, тепла. Я не скинула її. Внизу живота щось стиснулося, я це відчула чітко, ніби всередині клацнув вимикач. Андрій у цей час спав удома, у нашому ліжку, один. Я знала, що він насправді не спить, чекає мого дзвінка. Ця думка чомусь додала збудження, а не провини.
Сергій Петрович встав, підійшов, нахилився і поцілував мене в губи. Грубо, одразу з язиком. Смак віскі і сигарет. Я відповіла. Віктор у цей час розстебнув блискавку на моїй сукні. Воно сповзло з плечей, я залишилася в ліфчику і трусах. Сергій Петрович відсторонився, подивився на мене зверху вниз і сказав:
— Вставай.
Я встала. Віктор стягнув з мене сукню, воно впало на підлогу. Сергій Петрович розстебнув ліфчик, груди вивалилися, соски були тверді, я сама бачила, як вони стирчать. Віктор ззаду взяв мене за стегна, притягнув до себе, я відчула його член крізь штани. Твердий, великий і товстий. Сергій Петрович у цей час опустився на коліна і стягнув з мене труси. Я стояла гола між двома чоловіками в чужому номері, і мені було плювати.
Віктор розвернув мене до себе і поцілував. Другою рукою він розстебнув свої штани, я почула звук блискавки. Сергій Петрович ззаду почав цілувати мою шию, плечі, спустився до спини, потім нижче. Його язик пройшовся по хребту, я вигнулася. Віктор взяв мою руку і поклав на свій член. Я обхопила його, почала водити рукою. Він був товстий, важкий, голівка вже волога. Сергій Петрович ззаду розсунув мені сідниці і провів язиком між ними. Я сіпнулася, але Віктор тримав мене міцно.
— Не сіпайся, — сказав він.
Він підвів мене до ліжка, штовхнув у спину, я впала на покривало обличчям вниз. Сергій Петрович ліг поруч, повернув мене на спину. Віктор зняв штани і труси, його член стояв сторч, великий, з вираженою голівкою. Він підійшов до ліжка, взяв мене за ноги і розсунув їх. Я не опиралася. Сергій Петрович у цей час розстебнув свої штани, дістав член. У нього він був коротший, але товщий. Він взяв мою голову і направив свій член мені в рот. Я відкрила рот і взяла його. Смак був солоний, трохи гіркий. Від мошонки долинав мускусний запах. Я почала смоктати, а Віктор у цей час провів голівкою свого члена по моїх статевих губах, розмазуючи мастило. Я була мокра, це відчувалося. Він увійшов одразу, глибоко, я замугикала з членом у роті. Сергій Петрович тримав мою голову і не давав відсторонитися. Віктор почав трахати мене, спочатку повільно, потім швидше. Кожен поштовх віддавався в горлі, я відчувала, як член Сергія Петровича упирається мені в глотку.
Телефон у сумочці на підлозі завибрував. Я почула, але не відреагувала. Віктор трахав мене все жорсткіше, Сергій Петрович почав рухати стегнами, вбиваючи свій елдак мені в рот. Я задихалася, слина текла по підборіддю. Віктор застогнав, вийшов і перевернув мене на живіт. Він заліз на ліжко ззаду, розсунув мені ноги і увійшов знову. Сергій Петрович ліг переді мною, і я знову взяла його член у рот. Так вони міняли мене місцями рази три або чотири, я вже збилася. Віктор кінчив першим, витягнув і кінчив мені на спину, теплими струменями сперми. Сергій Петрович у цей час трахав мене в рот і теж кінчив, прямо в горло. Я проковтнула сперму, майже не думаючи.
Я лежала на ліжку, мокра, липка, між ніг все горіло. Сергій Петрович пішов у ванну, Віктор сів у крісло і закурив. Телефон знову завибрував. Я подивилася на годинник — три ночі. Андрій телефонував п’ятий раз. Я скинула і вимкнула звук.