Сільське весілля та бабина самогонка

Весілля було призначене на кінець серпня — сезон, коли засіки ломляться, а самогон гонять з усього, що бродить. Свідком я був так собі, радше з дружби, бо наречений мій, Саня, попросив «підстрахувати», якщо бійка почнеться або наречену вкрадуть. Але біда прийшла звідти, звідки не чекали — зі старої дубової бочки, знайденої в погребі нареченої бабки.

Спочатку все йшло чином: загс, коровай, крики «гірко». На столах стояла магазинна горілка й бабчина наливочка для дам. Але коли магазинна скінчилася, а гулянка тільки набрала ходу, тесть із хитрою посмішкою викотив у двір ту саму бочку. «Це-е, — каже, — бабка ще за Хрущова ставила. Для особливих випадків». Понюхали — пахне самогоном, але віддає якоюсь аптечною травою. Вирішили, що звіробій. Помилилися.

Після третьої кружки цього пійла в усіх наче згоріли запобіжники. Спочатку тамада поліз цілуватися з тещею, що ще можна було списати на традицію, але коли моя власна дружина — тиха бібліотекарка — сіла на коліна до друга нареченого й почала розстібати йому сорочку, я зрозумів — щось у цьому зіллі було не так. Хотів встати, а ноги ватяні, зате в паху — сталевий кіл, і голова паморочиться, наче з вертольота дивишся.

Далі — провал. Спалахами.

Ось я стою в сараї для сіна. Навколо темрява, пахне пріллю й розгаряченими тілами. Світло від керосинової лампи падає на голу спину нареченої. Фата з’їхала набік, плаття задране, вона стоїть навкарачки й ритмічно подається назад, насаджуючись на чийсь міцний, блискучий від змазки член. Я тупо впізнаю в цьому «комусь» тамаду, який уже без краватки й піджака, а тільки в розстебнутій сорочці, методично вбиває їй між сідниць. Вона стогне в такт, уткнувшись обличчям у весільний букет, що розсипався трояндами по сіну. Я чомусь не можу відвести погляд від того, як її підв’язка бовтається на щиколотці. Потім темрява.

Провал.

Я в домі. Кухня. На великій печі хтось лежить, і я чую характерний вологий шльоп, шльоп, шльоп. Це моя дружина. Вона лежить упоперек печі, голі груди звисли вниз, як дві перестиглі груші, а на ній скаче молодший брат нареченого, зовсім ще пацан, який до цього й пити боявся. Він тримається за її стегна, як за кермо велосипеда, і дивиться в стелю скляними очима, на обличчі — маска щенячого захвату. Я дивлюся на дружину. Вона прикусила губу й тихо підвиває. Я розвертаюся й іду назад у темряву, бо не можу пов’язати цю картину з реальністю. Мозок відмовляється.

Провал.

Город. Я приходжу до тями від холоду. Роса на траві. Лежу на спині зовсім голий, член стоїть, як жердина для квасолі. На мені сидить якась тітка в роздертому сарафані. Потім упізнаю — це тітка нареченої з райцентру. Вона важко скаче на мені, її величезний живіт зі шрамом від кесаревого притискається до мого живота, а я дивлюся повз неї, на зорі, і думаю тільки про те, щоб вона не промахнулася й не зламала мені член своєю вагою. Вона кінчає з утробним ревом, і в цей момент я бачу, як поруч, у грядці з кабачками, Саня-наречений дере в зад свідчицю з боку нареченої. Свідчиця лежить обличчям у землі, а Саня ритмічно вколочує в неї, матюкаючись крізь зуби, наче забиває палю.

Провал.

Дім. Кімната, де лежали подарунки. Язик не ворушиться. Я сиджу в кутку на стільці, як спостерігач із пекла. Мою дружину розклали на двох зсунутих лавках. Її руки й ноги звисають, голова закинута, і в відкритий рот їй хтось зливає сперму, яка вже тече по щоках, змішуючись із тушшю. Інший мужик, якого я вперше бачу (видимо, з боку села), діловито, як ветеринар, оглядає її промежину, розсуваючи пальцями набухлі статеві губи, і потім, плюнувши для змазки, вставляє їй у зад. Вона навіть не смикається, тільки хрипить щось. Я хочу встати й піти їх усіх розігнати, але дивлюся на свої руки — вони не слухаються. А потім я дивлюся на свої коліна, де головою влаштувалася подружка нареченої й жадібно ссе мій член, заковтуючи його цілком, до болю вдавлюючи ніс у мій лобок. Я кладу руку їй на потилицю й чомусь гладжу по волоссю.

Провал.

Світанок. Я отямився в кузові старого «уазика», який стояв біля воріт. Усе тіло ломило. Поруч, згорнувшись на брудному брезенті, спала наречена. В одній фаті. На правій груді в неї — сліди зубів. Плаття лежало тут же, зім’яте в клубок, усе в якихось бурих плямах і прилиплих соломинках. Я акуратно переступив через неї й, хитаючись, побрів у дім.

У домі стояла тиша. Така, яка буває тільки після побоїща. На кухні спали вповалку: тесть і теща, і тесть обіймав дружину за плечі, наче захищаючи. У кімнаті, на ліжку, упоперек лежала моя дружина. Гола, в одних туфлях. Я підійшов ближче. Усе її тіло було розмальоване засмоктами, як карта воєнних дій. Сперма засохла на животі, на лобку, навіть у волоссі. Вона лежала на спині, широко розкинувши ноги, і я бачив, що вхід у вагіну зяє, і звідти на простирадло натекла калюжка. Задній прохід теж був прочинений, запалений, яскраво-червоний.

Я потрусив її за плече. Вона замугикала й спробувала закритися рукою, але не змогла розплющити очі — вії злиплися. «Не треба…» — прошепотіла вона. «Вставай», — сказав я хрипко. «Я не можу, там усе болить», — заплакала вона. Я взяв з комода почату пляшку горілки (уже нормальної, магазинної) і зробив три великі ковтки. Гаряча хвиля пішла по тілу, повертаючи здатність міркувати.

Я оглянув кімнату. Наслідили знатно. На спинці стільця висіла чиясь краватка. На підлозі — зламаний віночок від міксера, чомусь принесений сюди. Я підійшов до дружини й без церемоній перевернув її на живіт. Вона схлипнула й сама, на автоматі, відстовбурчила попу, хоч тремтіла всім тілом. Я подивився на sexpornotales.me цей розворушений вузол плоті, на те, як по ляжках стікають залишки чужого сімені, і відчув тільки одне — сухість у горлі й необхідність похмелитися.

Взяв з підвіконня солоний огірок, захрустів, дивлячись на цей натюрморт. Потім, стягнувши з себе спітнілі штани, ліг поруч, прилаштувався до неї збоку і, недовго думаючи, увійшов у її мокре, гаряче, хоч і розбите нутро. Вона смикнулася, але змовчала. Я зробив кілька лінивих рухів, кінчив їй на сідниці, витерся об підодіяльник і заснув.

Розбір польотів був за обідом. Саня похмуро сидів на ґанку й курив. Я запитав тільки: «Ну шо?» Він відповів: «Бабка сказала, в бочці була не тільки брага, а й якийсь відвар для «плодючості худоби». Знала б, що ми вип’ємо — не дала б». Ми помовчали. Потім пішли в дім заносити подарунки. Теща вже смажила яєчню, роблячи вигляд, що нічого не було. Моя дружина сиділа, підібгавши ноги, в темних окулярах і тихо пила чай.

Увечері ми виїжджали. У машині вона поклала мені голову на плече й прошепотіла: «Ти мене ще любиш?» Я подивився на дорогу, на захід сонця, на її обкусані губи й відповів: «Треба буде в бабки рецепт дізнатися. На випадок срібного весілля».

Вона засміялася, і ми поїхали додому. Звикати.