Мати однокурсника

Я ніколи не розумів хлопців, які носяться зі своїми матерями, як із кришталевими вазами. Для мене жінка — є жінка, скільки б років їй не було. А вже якщо баба в самому соку, та ще й самотня, то гріх проходити повз. Мій однокурсник, Костик, був якраз із таких маминих синків. Вічно він захоплювався своєю мамою: яка вона в нього турботлива, яка господарська, як багато для нього значить.

Власне, через цього Костика я й опинився в їхній квартирі. Він купив нову шафу і попросив допомогти зі збиранням. Робити мені було нічого, я погодився. Приїхав до них у суботу вранці. Двері відчинила його мати.

— Вітаю, ви, напевно, той самий Сашо, друг Кості? — усміхнулася вона. — А я Ірина Василівна.

Я окинув її поглядом. Вік десь близько сорока п’яти, але виглядає відмінно. Доглянута, з акуратною стрижкою. Домашній костюм вільного крою не міг приховати головного — у неї були шикарні, налиті груди, які при кожному русі хвилювалися під тканиною. Штани облягали округлі стегна, а коли вона повернулася, щоб упустити мене, я встиг оцінити і її апетитний зад.

— Можна просто Ірина, — додала вона, помітивши мій пильний погляд, і злегка засоромилася.

— А можна просто на «ти»? — підморгнув я.

Костик уже вовтузився з деталями в кімнаті. Ми привіталися, і робота закипіла. Я люблю працювати руками, але ще більше — спостерігати за жінкою. Ірина поралася по дому, приносила нам чай, щось прибирала. При кожному нахилі її груди буквально вивалювалися з вирізу. Мій член у штанах одразу напружився. Довелося подумки відволіктися, щоб Костик нічого не помітив.

Через півгодини з’ясувалося, що в упаковці не хватає кріпильних куточків. Костик занервував:

— Ось же чорт! Без них не зібрати. З’їжджу в магазин, тут поруч, заодно й саморізів прикуплю.

— Давай, я поки розкладу все по порядку, — запропонував я, думаючи про те, що залишуся наодинці з його матусею.

— Я швидко. Мамо, придивись за гостем! — крикнув Костик і вийшов.

Ірина з’явилася в дверях кімнати.

— Може, ще чаю? — запитала вона.

— Краще допоможіть мені ось тут потримати, — я показав на бічну панель шафи. — А то одному незручно.

Вона підійшла, нахилилася, взялася за панель. Її домашня кофта знову зрадницьки розпахнулася, явивши мені вид на повні молочні півкулі. Я стояв ззаду і відчував, як мій член наливається кам’яною твердістю.

— Ви прямо як справжній майстер, — спробувала вона заповнити незручну паузу.

— А я в багатьох речах майстер, Ірин, — тихо промовив я, стаючи впритул до неї.

Вона завмерла. Я поклав руки їй на талію.

— Сашо, що ви… тобто, що ти робиш? — її голос здригнувся.

— Хочу віддячити тобі за гостинність, — прошепотів я їй на вухо, притискаючись пахом до її пружних сідниць.

— Не треба, Костик може повернутися, — залепетала вона, але не відсторонилася.

— Він же тільки що поїхав. А ти ж давно сама, я ж бачу. Тобі цього хочеться.

Я не став чекати відповіді. Однією рукою стиснув її груди прямо через кофту, другу запустив під резинку штанів. Вона охнула, але не опиралася. Навіть навпаки — прогнулася, підставляючись моїм ласкам. Я зірвав з неї одяг. Вона виявилася настільки збуджена, що з неї вже текло. Я розвернув її, посадив на край недозібраної шафи і, розсунувши ноги, вогнав член на всю довжину.

Ірина скрикнула, закинувши голову. Я почав методично і різко трахати її. Шафа скрипіла під нами, а вона лише шепотіла: «Боже, боже, як добре…» Видимо, давно в неї не було мужика. Я брав її грубо, по-господарськи, знаючи, що їй зараз потрібен саме такий натиск.

Через кілька хвилин я кінчив усередину, заливаючи її лоно до самого основания. Ірина судорожно чіплялася за мене, переживаючи власний оргазм.

Але мені було мало. Я витягнув член, розвернув її спиною, змусив нахилитися над тією ж шафою. Змастив свій все ще кам’яний стовбур її соками і впевнено ввійшов в анус. Вона смикнулася, скрикнула від болю, але я тримав міцно.

— Тихіше, Ірин, тихіше. Потерпи трохи. Потім будеш ще просити.

Вона застогнала, приймаючи мене цілком. Я рухався жорстко, з відтяжкою, насолоджуючись її вузькістю. Ірина піді мною вже не стримувалася. Її стогони і мої шльопки sexpornotales.me розносилися по всій квартирі. Нарешті я вилився і в другу дірку, знесилено навалившись на неї.

Ірина лежала на шафі, важко дихаючи, не в силах поворухнутися. Я відсторонився, натягнув штани.

— Костику привіт. Скажеш, що шафу я допоміг зібрати. Ну а те, що ти так пристрасно кінчала, — це наш маленький секрет.

Вона підняла на мене затуманений погляд, але нічого не відповіла. У дверях почувся звук ключа. Костик повернувся. Ірина гарячково почала одягатися, а я спокійно вийшов у коридор.

— Ти чого такий задоволений? — здивувався однокурсник.

— Та просто робота сподобалася. Знаєш, а в тебе відмінна шафа. І мама в тебе — просто золото. У всіх сенсах.

Костик незрозуміло подивився на мене, а я, усміхнувшись, вийшов з квартири.