Дачні пустощі в лазні
Ділянки в нас із Сергійовичем сусідські, розділені чисто символічним штакетником, крізь який і смородина продирається, і новини, а часом і закуска передається. З Іринкою, його дружиною, нас і зовсім ріднила давня дружба. Саме вона, реготушка й заводійка, і внесла тоді пропозицію, поки мужики махають сокирами, будуючи нову альтанку, організувати ввечері лазню. Не просто попаритися, а, як вона сказала, «з жіночим масажем і розслабоном», хитро підморгнувши моїй Ленці.
Ленка моя — жінка з фантазією, але того дня втомилася на грядках так, що мріяла тільки про подушку. А Іринка — це вогонь у чистому вигляді, особливо після чарчини домашньої наливки, яку вона сама ж і майструвала з усього, що росло на ділянці. До вечора, коли лазня була протоплена до потрібної кондиції, Лена, розпарена й розімліла, й справді зазбиралася в дім. «Ідіть, — махає рукою, — а я пас. Тільки Сєрьожку мені не загубіть, він мені завтра потрібен для прополки». Сергійович теж на той момент уже куняв у себе на веранді, так що нас залишалося двоє.
Іринка знизала плечима, мовляв, не пропадати ж жару, і ми пішли паритися самі. Чесно скажу, у передбаннику, коли вона скинула сарафан і залишилася в одному купальнику (такому, знаєте, з 90-х, ліфчик «анджеліка» й плавочки-стрінги), усе «розслаблення» відразу вивітрилося, змінившись зовсім іншим настроєм. Але я тримався, роблячи вигляд, що захоплено піддаю пару, настоянного на м’яті. А вона все жартувала, бризкалася водою й просила потерти спинку «віничком почуттєвіше».
Коли мій березовий віник став гуляти не тільки по спині, а по крутих стегнах і трохи затримуватися на сідницях, Іринка перестала сміятися. Вона вперлася руками в полок і задихала так глибоко, що пара навколо пішла хвилями. Її тіло блищало від поту й води. У напівмороку лазні вона повернула голову й тихо, але дуже виразно запитала: «А ти тільки віником умієш охаживати, сусідочку?» Від такого питання мій власний «банний інвентар» миттєво відгукнувся, зрадницьки натягнувши плавки.
Вона помітила це без труднощів і розреготалася, але рукою потягнулася не до ковша з водою, а до мене. «Дай-но, — каже, — я подивлюся, чи не заморив ти свого дружка гарячою парою. Він у тебе, здається, перегрівся й вимагає охолодження». І, не чекаючи відповіді, звільнила його від тканини, ніжно подула на гарячу головку й занурила у свій прохолодний, після м’ятного чаю, ротик. Це було настільки освіжаюче й водночас гаряче, що я мало не впав на слизькі дошки. Наша королева прокату з минулого меркла — Іринка працювала язичком із фантазією винахідника. Вона не просто пестила, вона виписувала вензелі, спускалася до самих моїх натруджених яєчок і знову піднімалася, змушуючи мене стогнати в душну бревенчату стелю.
Але й я не ликом шитий, так би мовити. Усадив її на широку лавку, відкинув заважаючий купальник і вп’явся в її киску, яка вже сочилася соком похлеще мого похітливого дружка. Працював язиком, як учили у фільмах, і навіть старанніше. Не забував і про попу, ніби ненароком торкаючись пальцем пульсуючої дірочки, змушуючи її охати й вчіплятися нігтиками мені в плечі. Її перший оргазм прийшов швидко, вона здригнулася й, вигнувшись, буквально залила мій рот своєю пристрасною вологою. Але зупинитися було вже неможливо.
Я розвернув її до себе спиною, і в передбанній тиші, порушуваній лише тріском свічки й нашими стогонами, мій дружок уткнувся в її стікаючу пізденку. Вона лише простогнала крізь зуби: «Увійди, не муч». І я увійшов. Глибоко й різко, так, що її груди хитнулися вперед. Іринка, щоб не впасти, вперлася руками в віконний одвірок і почала підмахувати попкою в такт моїм рухам. Це було видовище, гідне окремого фільму, який ми могли б знімати в цьому самому передбаннику. Вона кінчила ще раз, я відчував, як усередині неї все стискається й пульсує, але мені потрібна була розрядка. І тоді я, не виходячи з неї, ковзнув змащеним її соком пальцем у тугу дірочку ануса. Від несподіванки Іринка верескнула, але руку не відштовхнула, а лише сильніше насадилася на член.
«Тепер я розумію, чому Ленка за тебе тримається, — видихнула вона, коли я, нарешті, вилився прямо в неї, впавши знесилений на її мокру спину. — І швець, і жнець, і на дуді гравець».
Віддихавшись, ми мовчки обмилися прохолодною водою з бочки, і вона, хитро дивлячись на мене, заявила, що вечір має продовжитися «реваншем». Ленка моя спала міцно, розкинувшись на ліжку, коли Іринка ковзнула до неї під ковдру. Чесно кажучи, я думав, що вже ні на що не здатний, але коли побачив, як моя втомлена принцеса спочатку здивовано розплющила очі, а потім томно їх завела, відчувши на своїх грудях не мої, а чужі пестливі губи, дружок знову стрепенувся. Іринка вміла вмовляти не тільки словами, а й ділом. Невдовзі вони вже разом, плутаючись в одному простирадлі, пестили одна одну так, що мені залишалося тільки спостерігати.
Але довго осторонь мене тримати не стали. Іринка, в якої, видимо, відкрилося друге дихання, жестом підкликала мене. І тут Ленка несподівано прокинулася остаточно й зловтішно заявила, що раз її не розбудили, коли починалося все найцікавіше, тепер sexpornotales.me розплата буде страшною. З приліжкової тумбочки було витягнуто наш старенький, але бойовий дружок на батарейках. «Раз ти в нас такий затійник, — промуркотіла вона, нависаючи надо мною, — полежи тепер, відпочинь. Ми тебе самі віддолбимо». Іринка схвально закивала, надягаючи страпон на Ленчині стегна.
Я тільки встиг перевернутися на живіт і підібгати під себе коліна, відчуваючи себе тією самою «шльошкою». Мене навіть не питали. Просто розсунули мої сідниці, рясно змастили попку залишками масажного масла, і Ленка, сопучи від старанності, стала вганяти в мене прохолодний, але податливий страпон. Це відчуття наповненості, змішане з легким болем, знову загнало мій мозок у стан ступору. Іринка ж підставила свою все ще мокру киску до мого обличчя, і я, стоячи раком, під ритмічні поштовхи дружини, пестив язиком сусідку. У цей момент я зрозумів, що рай — це саме тут, на дачі, коли дві німфоманки міняються місцями, вганяючи в твоє задньопрохідне очко дружка спочатку дружина, а потім, відсміявшись і зайнявши її місце, вже Іринка завдає мені останнього, найсолодшого удару. Кінчили ми втрьох практично одночасно, оголосивши дачне селище таким хором, що, напевно, навіть Сергійович, який проспався на той час, міг би нам позаздрити.
Коли сили остаточно вичерпалися, ми втрьох лежали на величезному ліжку, важко дихаючи й дивлячись у дощату стелю. І я знову вважаю — іноді потрібно довіритися жінкам і дозволити їм бути господарями становища, щоб зрозуміти, наскільки це скріплює не просто сусідську дружбу, а щось більше.