Боргова яма
Марину Вікторівну знали всі. Її обличчя миготіло на обкладинках ділових журналів, її цитували на економічних форумах. Залізна леді регіонального девелопменту. У сорок три роки вона мала все: корпорацію з оборотом у мільярди, місце в піклувальній раді місцевого університету, чоловіка-архітектора і доньку, яка поїхала вчитися до Лондона. Сама Марина була з тих, хто зробив себе сам […]