Занедбана дача
Я ніколи не боялася грози. Навпаки, мене зачаровує ця первісна міць, розкоти грому, від яких тремтять шибки, і запах озону, змішаний із мокрою землею. Але того вечора все було інакше.
Ми все свідоме життя товаришували втрьох — я, Костя і Льоша. Сусіди по дачному селищу, яке давно спорожніло: ділянки заросли, будиночки покосилися. Костин дід залишив йому стару дачу, і ми вирішили з’їздити туди на вихідні — згадати минуле, розібрати завали на горищі, посмажити шашлики. Плани, як завжди, розбилися об реальність. Щойно ми вивантажили речі й затопили піч, із заходу стрімко поповзла важка синьо-чорна хмара. Через годину небеса розверзлися. Гілки яблунь билися у вікна. Світло згасло — проводка не витримала. Ми залишилися вчотирьох із темрявою, піччю та пляшкою терпкого червоного вина, яку Костя припас для шашликів.
Я сиділа на старому скрипучому дивані, підібгавши під себе ноги, і дивилася на вогонь. Плечі гули — після того як я півдня тягала коробки з антресолей, спина нила нестерпно. Льоша, помітивши, як я постійно ворочаюся й розминаю шию, підсів ближче.
— Давай допоможу, — сказав він тихо. Без жодного підтексту. Просто Льоша завжди був уважним.
Я кивнула. Він улаштувався ззаду і поклав свої широкі долоні мені на плечі. Тканина футболки заважала, і я, не замислюючись, стягнула її, залишившись у тонкій білизні. Костя помішував вугілля в печі, але я відчувала його погляд. Не оцінювальний, не вульгарний — радше задумливий.
Льоша м’яв мої м’язи повільно, розумно, знаходячи пальцями кожен вузлик напруги. Я заплющила очі. Його великі пальці проходили вздовж хребта, спускалися до попереку, а потім невагомо ковзнули по виступаючих лопатках. Від кожного дотику по шкірі бігли мурашки. У скронях зашуміло. Чи то від вина, чи то від чогось іншого — більш тягучого й темного.
— У тебе шкіра як шовк, — пробурмотів він ледь чутно. Його дихання торкнулося мого потилиці. Я здригнулася, але не від холоду. Внизу живота зародилася гаряча, солодка важкість.
Костя мовчки підійшов і опустився навпочіпки переді мною. Він дивився мені прямо в очі, і в його погляді читалося питання. Я не відвернулася. Тоді він простягнув руку і провів кінчиками пальців по моїй щоці, по шиї, по ключиці. Ледве торкаючись. Від цієї обережної ласки серце забилося десь у горлі.
Льоша тим часом відсунув бретельку мого ліфчика і поцілував плече — те саме, яке щойно розминав. Його губи були сухими й дуже гарячими. Я видихнула, і цей видих був уже не зітханням полегшення, а стогоном. Першим стогоном цієї ночі.
Усе сталося природно, наче ми тільки й чекали на цей привід багато років. Костя розстебнув мій ліфчик і вивільнив груди, тут же обхопивши її теплою долонею. Льоша стягнув з мене джинси, а я сама, вигнувшись, допомогла йому. Залишившись оголеною посеред нагрітої кімнати, освітленої лише спалахами блискавок і червонуватими відблисками вугілля, я почувалася неймовірно живою.
Вони теж роздяглися. Два красиві, сильні тіла. У Кості — рельєфні груди й темна доріжка волосся, що тікає вниз. У Льоші — гладка шкіра й міцні, надійні руки. Їхня збуджена плоть відверто вказувала на бажання. Побачивши це видовище, у мене пересохло в роті, і я облизала губи.
Костя першим притягнув мене до себе. Він сів на диван, посадив мене зверху й жадібно взяв у рот мої груди, смокчучи й злегка покусуючи сосок. Його язик описував кола, і кожен рух відлунював пульсацією внизу. Льоша став на коліна позаду мене. Я ахнула, коли його гарячий рот накрив мене ззаду, а язик ковзнув між сідниць і проник у найпотаємніше, заборонене місце. Владно й водночас неймовірно інтимно. Я застогнала на голос — гучно, не соромлячись, адже за вікном вирувала гроза, заглушаючи всі звуки.
— У тебе смак усюди різний, — прошепотів Льоша, і я шкірою відчула його усмішку.
Я потягнулася до Костиного паху й обхопила пальцями його зведений орган — твердий, оксамитовий, із великою налитою голівкою. Провела по всій довжині, стиснула біля основи, потім, нахилившись, злизала крапельку вологи, що виступила. Солонуватий, терпкий смак. Костя заричав крізь зуби. А Льоша посилив натиск, проникаючи язиком усе глибше й ритмічніше, і від цього подвійного задоволення я ледь не втратила розум.
Але я хотіла більшого. Я хотіла їх обох. Зараз. Негайно.
— Ідіть до мене, — прошепотіла я, і хлопці зрозуміли без зайвих слів.
Костя ліг на спину, його член велично піднімався. Я осідлала його, повільно, міліметр за міліметром вбираючи в себе цей гарячий спис. Він заповнив мене до самої межі, і на секунду я завмерла, звикаючи до відчуття абсолютної наповненості. Потім Льоша ззаду прилаштувався до мого другого отвору. Він діяв бережно, попередньо зволоживши мене слиною, і коли його плоть почала повільно входити, натягуючи вузьке кільце м’язів, я скрикнула. Спалах блискавки на секунду освітлив кімнату. Біль і насолода злилися воєдино.
Подвійне проникнення — це феєрверк відчуттів. Я була наче розіп’ята між двома розжареними стрижнями. Спочатку вони рухалися по черзі, даючи мені відчути кожен сантиметр. Потім — в унісон, в одному шалениму ритмі. Диван скрипів під нами. Я впиралася руками в груди Кості, а Льоша тримав sexpornotales.me мене за стегна, з силою насаджуючи на себе. Свідомість плила, світ звузився до вологих звуків, запаху розгарячених тіл і цієї захопливої, тваринної наповненості.
Оргазм наздогнав мене раптово, сліпучою судомою, яка хвилею прокотилася від пальців ніг до маківки. Я закричала й рухнула на Костю, знесилена.
— А ми ще ні, — видихнув Костя мені в губи.
Вони змінили позу. Тепер ми стали втрьох. Я опустилася на коліна перед Льошею і почала жадібно пестити його ротом, стогнучи від того, як ніжно його гладка плоть торкається мого піднебіння. Пальцями я допомагала собі біля основи, а іншою рукою тягнула до себе Костю, який прилаштувався ззаду. Він увійшов у моє лоно, що стікало соками, різко й потужно, задавши шалений темп. Я рухалася ротом назустріч Льошиному члену, а тілом — назустріч поштовхам Кості. Ми були єдиним, дихаючим, рухомим механізмом.
Їхні стогони стали гучнішими. Я відчувала, як набухають жили на їхніх органах. Ще мить — і гаряча, густа сперма Льоші вдарила мені в горло, у той час як Костя, видавши утробний рик, вилився глибоко всередині мене. Я ковтала й стискалася, відчуваючи, як їхня насолода пульсує в мені й на мені.
Знесилені, ми рухнули на розстелений на підлозі старий ватяний матрац. Гроза вщухала, тільки рідкісні краплі стукали по даху. У печі дотлівало останнє вугілля, і по нашому імпровізованому ложу бігали багряні відблиски. Я лежала між двома гарячими чоловічими тілами, почуваючись абсолютно спустошеною і водночас переповненою. Їхні руки все ще ліниво погладжували мої стегна, живіт, груди.
— Може, завтра шашлики? — сонно пробурмотів Костя.
Ми розсміялися. Ніч на старій, занедбаній дачі подарувала нам дещо набагато більше, ніж просто спогади про минуле. І, підозрюю, це було тільки початком.