Співбесіда в IT-стартап
Того дня все валилося з рук із самого ранку. Будильник зрадницьки не спрацював, а кавомашина, що прослужила вірою і правдою два роки, вирішила віддати дух саме тоді, коли чашка еспресо була мені життєво необхідна. Я квапливо натягувала білизну, стрибаючи по квартирі на одній нозі й одночасно намагаючись намацати пульт від кондиціонера — червнева спека плавила мозок навіть о дев’ятій ранку. Причина всієї цієї метушні була банальна й архіважлива: співбесіда в IT-стартап «Нейро-Лабс», про який я мріяла останні півроку. Вони обіцяли вільний графік, печиво без глютену і зарплату в євро.
Стартап розташовувався в модному лофт-кварталі, де цегляні стіни сусідували з панорамними вікнами від підлоги до стелі. Усередині пахло свіжомеленим кофе та амбіціями. Офіс був лячно порожній для розпалу робочого дня. За довгим столом із гнутими ніжками сидів парубок у розтягнутій футболці з логотипом «404» і щось захоплено друкував. Це був Єгор, тімлід і за сумісництвом мій потенційний начальник. Він махнув рукою, не відриваючись від монітора: «Проходь, кофе там, зараз почнемо. Всі на віддаленці, так що офіс тільки наш».
Чекаючи, поки він звільниться, я розглядала простір. Дизайнерські графіті на стінах, стелажі з настілками, підвісне крісло-кокон, а в кутку — гігантський плазмовий телевізор із приставкою. Справжній рай для дорослих дітей. І поки я, поправивши спідницю-олівець, влаштовувалася в кріслі-мішку, двері відчинилися й увійшли ще двоє. Виявилося, інтерв’ювати мене будуть у три пари очей: до Єгора приєдналися Даня — системний адміністратор в окулярах із товстою оправою, і Марат — бекенд-розробник із біцепсами, нехарактерними для людини, яка цілими днями сидить за кодом.
Повинна зауважити, я була готова до каверзних питань. У мене два дипломи, стажування в Кремнієвій долині та залізобетонне резюме. Але також у мене було дещо серйозніше, про що я зараз скромно, але чесно розповім. Мені двадцять два, я брюнетка з волоссям кольору гіркого шоколаду, яке важкою хвилею спускається до лопаток. Моя шкіра смуглява від природи, наче я щойно з лазурового пляжу, і на ній немає жодної родимки, крім тієї, що сховалася прямо під лівими грудьми. Очі карі, мигдалеподібні, з хижим розрізом. Ноги довгі, від вух, хоч зріст середній — сто шістдесят п’ять сантиметрів. Талія осина — п’ятдесят вісім сантиметрів, і я обожнюю підкреслювати її широкими ременями. Груди невеликі, торчачі, другого розміру, з дуже чутливими сосками, які зрадницьки тверднуть від будь-якого протягу. Я ношу короткі стрижки? Ні. Я люблю своє волосся. А чоловіки люблять мої стрункі, але сильні стегна. Я займаюся пілатесом і балетною розтяжкою, тому моє тіло — це ідеальний баланс сили й гнучкості.
Того ранку я спеціально вдягла строгу білу блузку, яка, однак, обтягувала кожен вигин, і чорну спідницю до коліна з розрізом, який, варто мені сісти, розпахувався до середини стегна.
Спершу все йшло чемно: вони розпитували про Python, я малювала схеми на маркерній дошці. Але градус напруги зростав. Вони стояли занадто близько, коли я писала код, розбираючи якусь складну архітектурну задачу. Я відчувала запах їхнього парфуму й відчувала, як простір між нами наелектризовується. Даня поправляв окуляри й нервово ковтав, дивлячись на мої коліна. Марат закатав рукави, оголивши передпліччя, і я зловила себе на думці, що воджу крейдою по дошці машинально, думаючи зовсім не про функції та алгоритми.
Ситуацію переломив Єгор. Він підійшов ззаду, роблячи вигляд, що розглядає написаний мною код, і я шкірою відчула жар його тіла. «А якщо ми завантажимо дані ось так, як система впорається з перевантаженням?» — прошепотів він мені в саме вухо, і його дихання обпекло мені шию. Мої соски миттєво затверділи, перетворившись на дві тугі горошини, які благали, щоб їх торкнулися. Внизу живота стало гаряче й волого, я відчула, як крихітні шовкові трусики безнадійно намокають.
— Думаю, системі знадобиться… жорстка оптимізація, — видихнула я, не впізнаючи свого голосу.
Я повільно повернулася. Єгор не відступив. Ми стояли лицем до лиця. Я перевела погляд на його джинси й побачила значний бугор, який не міг приховати навіть грубий денім. Це було запрошення. І я його прийняла. Пальці Єгора лягли на ґудзики моєї блузки. Він розстібав їх повільно, один за одним, а Даня й Марат завмерли в мовчазному захопленні.
— Скажімо, це стрес-тест, — пожартував Даня, але голос його тремтів. Марат тим часом уже поклав долоню на мою сідницю, стискаючи її крізь спідницю.
Єгор спустив лямки мого бюстгальтера і, нахилившись, узяв у рот мій сосок. Я застогнала, запустивши пальці в його волосся. Він смоктав жадібно, із причмокуванням, періодично прикушуючи, від чого блискавки задоволення прострілювали прямо в клітор. Марат зайшов ззаду, задер мою спідницю на талію і провів пальцем по мокрій щілці. Він не став знімати трусики, а просто відсунув їх убік і відразу ввійшов у мене ззаду двома пальцями. Я була така слизька, що його пальці занурилися без найменшого опору, видавши непристойно чавкаючий звук.
— Вона готова, — констатував Марат, і в його голосі чулася усмішка.
Він розстебнув ширінку. Його член виявився саме таким, як я уявляла: товстий, із яскраво вираженою веною, що йде вздовж стовбура, і акуратною рожевою голівкою, що блищала sexpornotales.me від виступившого мастила. Я вперлася руками в маркерну дошку, прогинаючись у спині й випинаючи зад. Марат не ввійшов у мене відразу. Спочатку він водив членом по моїх складочках, розподіляючи вологу, поплескуючи голівкою по набряклому клітору. Я звивалася, як кішка в період тічки, намагаючись насадитися на нього.
— Нетерпляча, — усміхнувся він і різко вогнав член на всю довжину.
— Та-а-ак!!! — закричала я, дряпаючи нігтями дошку. Він почав трахати мене з розмашистою амплітудою, жорстко й глибоко, тримаючи за стегна. Його пальці напевно залишать синці на моїй смуглявій шкірі, але мені було плювати.
У цей час Єгор, бачачи, що мій рот вільний і я кусаю губи в екстазі, швидко скинув штани. Його член був довший, із вигнутою формою банана. Він притягнув мою голову до себе, і я слухняно відкрила рот, приймаючи його до самого основания. Тепер мене трахали двоє: Марат у кицьку, Єгор — у рот. Я відчувала себе роз’ємом для двох потужних пристроїв, що передають дані на позамежних швидкостях. Єгор поклав долоні мені на потилицю і задавав ритм, проштовхуючи член у моє горло. Мої очі сльозилися від натуги, туш потекла, залишаючи чорні доріжки на щоках. Я злизувала його солоне мастило, і смак зводив мене з розуму.
Третій учасник, Даня, все ще м’явся осторонь. Нарешті він зняв окуляри, акуратно поклав їх на стіл і стягнув футболку. Його тіло виявилося піджарим і жилавим. Він ліг на прохолодну бетонну підлогу прямо піді мною і, дотягнувшись, почав лизати мій клітор. Його язик був гострим і швидким, як зміїне жало. Він виписував кола й зигзаги, поки Марат продовжував вбиватися в мене зверху. Я відчувала себе божеством, якому поклоняються троє адептів.
Оргазм наздогнав мене раптово. Вузол внизу живота вибухнув вогняною кулею, я забилася в конвульсіях, рефлекторно стискаючи член Марата з такою силою, що він застогнав і, зробивши ще три глибокі поштовхи, кінчив мені всередину. Гаряча сперма наповнила мене, і це відчуття підсилило оргазм у десять разів. Єгор, відчувши, як я кричу навколо його члена, вийшов з мого рота і, пару разів провівши рукою по стовбуру, виплеснув сперму мені на груди й ключиці. Даня ж відсторонився, важко дихаючи, його підборіддя блищало від моїх соків, а його власний член пульсував, виливаючись йому на живіт.
Першою мовчання порушила я. Тремтячою рукою потягнулася до столу, де стояла пляшка з водою, і зробила жадібний ковток. Всі виглядали спустошеними, але задоволеними.
Єгор застебнув джинси і, діставши телефон, усміхнувся:
— Випробувальний термін пройдено. Оформлення завтра зранку. Ставку підвищено.
Я усміхнулася, дивлячись у дзеркальне відображення вимкненого монітора. Вся блузка була безнадійно зіпсована, туш розмазалася, а зачіска нагадувала гніздо. Але в мене з’явилася робота мрії.
Вони допомогли мені привести себе до ладу, навіть дали худі з логотипом компанії, щоб прикрити плями. Ми спустилися на парковку, і я зловила себе на думці, що ноги все ще зрадницьки підкошуються. Я сіла в таксі, стиснувши в руці бейдж із написом «Junior Data Scientist», і усміхнулася. Цей офіс мені вже подобався.