Квартирант і заміжня хазяйка
Вітаю, мене звати Світлана. Мені 32 роки, заміжня 8 років. Живемо в трикімнатній, дісталася від баби чоловіка, але з великим обтяженням — довелося брати іпотеку, щоб викупити частки в родичів. Виплачувати ще 12 років, і це при тому, що чоловік працює на заводі, а я після декрету влаштувалася продавцем у хлібний відділ. Зарплати скромні, тому на сімейній раді вирішили здати вільну кімнату.
Кімната в нас невелика, але світла, з балконом. Дали оголошення в інтернеті. Телефонували різні люди: то студенти із сумнівним способом життя, то жінки з малими, то мужики із запахом перегару за версту. Ми з чоловіком уже втратили надію, коли зателефонував Ігор. Голос ввічливий, представився: 24 роки, працює в автосервісі, переїхав з області в місто, потрібен дах над головою. Зустрілися в кафе, подивилися одне на одного. Ігор виявився спортивним хлопцем, акуратно одягнений, руки чисті, хоча майстер з ремонту. Вирішили ризикнути.
Перші два місяці все було ідеально. Ігор платив вчасно, навіть допомагав по дому: то кран підтягне, то розетку полагодить, то з верхньою полицею допоможе. Я до нього звикла як до родича. Чоловік теж був задоволений — нарешті з’явилася в домі людина, з якою можна футбол подивитися й пиво випити.
У червні чоловіка відправили у відрядження на три тижні в сусідній регіон — на заводі монтували нову лінію. Сина я відвезла до свекрухи в село на все літо, як завжди. Вийшло так, що ми з Ігорем залишилися в квартирі вдвох.
Перші дні я соромилася. Ходила в закритому халаті, намагалася не перетинатися. Але квартира спільна, кухня одна, туалет один — волею-неволею стикалися. Ігор тримався шанобливо, не ліз, не задивлявся. Я поступово розслабилася, стала виходити в шортах і майці, без ліфчика — спека стояла під тридцять, кондиціонера в нас немає.
Вечорами сиділи на кухні, пили чай, балакали. Ігор розповідав про своє життя, про колишню дівчину, яка його кинула, про роботу в сервісі. Я скаржилася на свою рутину: дім-робота-іпотека. За розмовами непомітно перейшли на вино. В Ігоря була звичка приносити до вечері пляшечку червоного, я не відмовлялася — а що дома одній сидіти тверезою?
На десятий день сталося те, що перевернуло моє життя.
Був вечір п’ятниці. Я прийшла з роботи втомлена й зла — начальниця накричала за прострочений батон, ніби це я його пекла. Настрій на нулі. Ігор запропонував випити винця й подивитися кіно в залі. Я погодилася, тільки спочатку сходила в душ. Вийшла в короткому халатику — єдиному, що залишився чистим із літніх речей. Сіла на диван поруч з Ігорем. Він увімкнув якийсь бойовик, але ми більше балакали, ніж дивилися.
Пляшка закінчилася, Ігор сходив за другою. Я вже відчувала, як алкоголь розтікається по тілу приємним теплом. Від Ігоря пахло гелем для душу й чимось терпким, чоловічим. Я раптом упіймала себе на думці, що розглядаю його руки — сильні, з виступаючими венами, зовсім не такі як у чоловіка з його вічно брудними від машинного масла пальцями.
У якийсь момент Ігор поклав руку на спинку дивана прямо за моєю головою. Я не відсунулася. Через хвилину він ніби ненароком торкнувся мого волосся. У мене мурашки побігли по шиї. Я розуміла, до чого йде, але була не в силах опиратися. Чоловік у відрядженні, син у свекрухи, ми вдвох у квартирі, дві пляшки вина всередині — все зійшлося.
Ігор нахилився й поцілував мене в шию. Я здригнулася, пробурмотіла: «Ігорю, я заміжня, не можна». Але голос прозвучав так невпевнено, що він тільки усміхнувся й продовжив. Його губи перемістилися на моє вухо, потім на плече. Халат сповз сам собою. Я заплющила очі й перестала думати.
Він узяв мене прямо на дивані, на якому ми з чоловіком дивилися телевізор усі вісім років шлюбу. Я навіть не помітила, як опинилася без одягу. Ігор діяв упевнено, але не грубо — відчувався досвід. Мені було і соромно, і солодко одночасно. Кінчила я рази три за півгодини, хоча з чоловіком останні роки один раз на тиждень по-швидкому, без особливих вишукувань.
Потім ми перемістилися в нашу з чоловіком спальню. Ігор не питав дозволу, я не заперечувала. У спальні він розклав мене на подружньому ліжку й знову увійшов. Цього разу він перевернув мене на живіт і поставив на четвереньки. Чоловік ніколи мене раком не брав — йому не подобалося, говорив що це як з твариною. А Ігорю подобалося. І мені, як виявилося, теж.
Під ранок я зробила йому мінет. З чоловіком я цього не практикувала років п’ять — він якось заїкнувся, а мені тоді було противно. А тут сама потягнулася, сама взяла в рот. Ігор кінчив мені на груди — я не встигла нічого сказати, та й не хотіла.
Уранці прокинулися в одному ліжку. Було ніяково, але Ігор повів себе так природно, ніби нічого не сталося. Зробив каву, приніс у ліжко. Я подумала: може, все забудеться? Але ввечері він знову прийшов з вином. І знову все повторилося.
За три тижні відсутності чоловіка ми перепробували все, що можна. Ігор навчив мене робити мінет глибоко, з ковтанням — спочатку нудило, але він наполягав, і я звикла. Першого разу, коли він кінчив мені в рот, я мало не захлинулася, побігла у ванну випльовувати. Ігор зайшов слідом, заспокоїв, сказав що я розумниця. На третій раз я ковтала сперму вже без вагань — солонувата, тепла, виявляється, не така вже й противна.
Анальний секс у мене був тільки один раз з чоловіком років шість тому — невдалий, боляче, обоє психанули й замовчали тему. З Ігорем вийшло інакше. Він довго мене готував: спочатку пальцями з маслом, потім купив в аптеці змазку. Умовляв тиждень. Я боялася до тремтіння в колінах. Але коли він нарешті увійшов ззаду — повільно, по сантиметру, даючи звикнути — я зрозуміла, що це зовсім інше відчуття. Наповненість, тіснота, гостре почуття сорому навпіл із збудженням. Через пару хвилин я вже стогнала на весь голос, хоча спочатку обіцяла собі мовчати.
Решту відрядження чоловіка ми жили як пара. Ігор приходив з роботи, я його чекала з вечерею, потім ми трахалися до ночі. Він розповів своїм друзям у сервісі. Одного вечора прийшов не сам — привів колегу, Сергія, мужика років 35, розлученого. Я спочатку обурилася, але Ігор сказав: «Світ, ти ж сама хотіла нових відчуттів». А я дійсно йому щось таке говорила під вино. Сергій виявився грубішим за Ігоря, брав мене жорстко, за волосся, з матом, чого Ігор собі не дозволяв. Коли вони мене вдвох поставили на коліна й я обслуговувала обидва члени ротом по черзі — ось тоді я вперше відчула себе по-справжньому брудною. Справжньою шльондрою в хорошому сенсі.
Коли чоловік повернувся з відрядження, я злякалася, що він щось помітить. Але чоловік радів відремонтованому крану й тому, що я квітну й усміхаюся. Сказав, що відрядження корисні для шлюбу. Я промовчала.
З Ігорем ми домовилися: поки чоловік дома — ми просто сусіди. Але як тільки чоловік виїжджає на добу до свекрухи або затримується на роботі — Ігор заходить у нашу спальню. Іноді він приводить друзів. Я вже не опираюся — мені подобається. Син, як і раніше, у свекрухи на вихідних, тож квартира в нашому розпорядженні.
Нещодавно я підрахувала: за півроку я спала з Ігорем, його двома колегами з сервісу й одним його близьким другом. Один із колег навіть платить — підкидає грошенят, говорить «на господарство». Я беру. Іпотека сама себе не виплатить. Чоловікові сказала, що взяла підробіток — веду облік у тому ж сервісі, де працює Ігор. Чоловік повірив. Він взагалі довірливий.
Іноді мені соромно. Особливо коли я мию підлоги в нашій спальні й думаю, скільки мужиків тут перебувало. Але потім накриває інше почуття — передчуття. Мені 32, я думала що життя закінчене: робота, іпотека, рідкісний секс раз на тиждень на п’ять хвилин. А виявилося, що все тільки починається. І плювати, що це неправильно. Правильно — це коли ти відчуваєш себе жінкою. А я відчуваю.