До чого призвів трейдинг
Кіра поправила ідеально сидячий жакет від Max Mara і кинула останній погляд у дзеркальну панель ліфта. З відображення на неї дивилася впевнена в собі тридцятип’ятирічна жінка: строгий пучок попелястого волосся, окуляри в тонкій золотій оправі, які вона носила скоріше для статусу, ніж для зору, і бездоганний макіяж. Під жакетом — шовкова блузка кольору слонової кістки, крізь яку за певного освітлення вгадувалися обриси темного мереживного бюстгальтера. Кіра свідомо обрала саме цей комплект білизни вранці — чорний, провокаційний, з крихітними бантиками на бретелях. Це був її маленький секрет, її особистий талісман на важливих переговорах.
Сьогоднішній день мав стати черговим рядком у її бездоганному послужному списку. Чотири роки в Deutsche Bank, ще три — в Goldman Sachs, і ось уже два роки вона керує власним хедж-фондом. Клієнти обожнювали її чуття. Цифри на рахунках зростали із завидною регулярністю. І тільки остання угода пішла не за планом.
Кіра відігнала неприємну думку і рішуче ступила з ліфта до холу приватного особняка в Підмосков’ї. Власники капіталу — двоє братів Мамедових — запросили її для особистої зустрічі, щоб обговорити «деякі нюанси співпраці». Тон повідомлення був сухим, але Кіра не надала цьому значення. Вона підготувала аналітичну записку, яка пояснювала тимчасову просадку портфеля ринковою волатильністю. Клієнти повинні зрозуміти — це не її провина. Ринок є ринок.
Двері відчинив чоловік років сорока п’яти — той самий Рустам Мамедов, якого вона бачила лише на фотографіях у ділових журналах. Високий, широкоплечий, з важким вольовим підборіддям і чіпким поглядом темних очей. Від нього виходила та особлива аура влади, яку не купиш за гроші й не вдягнеш як костюм.
— Кіро Андріївно, проходьте, — голос звучав рівно, без тіні гостинності. — Брат зараз підійде.
Вони пройшли до просторого кабінету, оздобленого темним деревом і шкірою. Кіра сіла в запропоноване крісло, поклала ногу на ногу і відкрила папку з документами. Рустам стояв біля вікна, засунувши руки в кишені брюк, і, здавалося, зовсім не цікавився паперами.
За хвилину до кабінету увійшов другий брат — Аслан. Молодший, років тридцяти п’яти, піджарий, у дорогому кашеміровому светрі. Він мовчки сів у крісло навпроти Кіри і втупився в неї вивчальним поглядом.
— Ну, давайте розберемося, — почала Кіра діловим тоном і розгорнула графіки. — Я підготувала детальний розбір поточної просадки. Як бачите, волатильність у третьому кварталі…
— Ви втратили сорок відсотків капіталу, — перебив її Рустам, не обертаючись. — Сорок. Це не просадка. Це катастрофа.
Кіра ковтнула, але голос не здригнувся:
— Я розумію ваше занепокоєння. Однак на довгому горизонті стратегія показує дохідність вищу за ринок. Дайте мені ще два квартали, і я відновлю позиції.
Аслан, який сидів навпроти, раптом усміхнувся і потягнувся до папки. Він узяв один з аркушів, пробіг по ньому очима і недбало відкинув убік.
— Ви знаєте, Кіро, — промовив він ліниво, — ми тут підняли дещо інформації. Про ваше минуле.
Серце Кіри йокнуло. Вона мимоволі поправила окуляри і випросталася в кріслі, від чого тканина блузки натягнулася на грудях. Рустам якраз обернувся, і його погляд на секунду затримався на цьому русі.
— У Goldman Sachs, — продовжував Аслан, — ви пішли не зовсім за власним бажанням. Була якась історія з інсайдерською інформацією. Ніхто не став роздмухувати скандал, але осад залишився.
— Це була помилка регулятора, — відрізала Кіра. — Жодних звинувачень мені не пред’являли.
— Помилка регулятора, — задумливо повторив Рустам і нарешті повернувся до неї обличчям. — І ось зараз знову помилка. Тільки тепер уже ринку. А ви, значить, завжди біла і пухнаста.
Він підійшов ближче. Кіра раптом гостро відчула, яка тиша стоїть у цьому особняку — ні звуку з вулиці, ні голосів прислуги. Вони втрьох, і найближчі сусіди за сотню метрів звідси.
— Ми перевели до вашого фонду двадцять мільйонів доларів, — Рустам сперся руками на підлокітники її крісла, нависаючи зверху. — З них вісім уже фактично зникли. І що ви нам пропонуєте? Зачекати ще? Помолитися на ваші графіки?
Кіра втиснулася в спинку крісла, відчуваючи, як під тонким шовком блузки зрадницьки тверднуть соски — чи то від страху, чи то від близькості великого сильного чоловіка. Вона сама не розуміла природи цієї реакції і тому розлютилася на себе ще більше.
— Чого ви хочете? Я можу запропонувати зниження комісії за управління до нуля, поки портфель не відновиться. Це моя репутація…
— Твоя репутація, — Рустам уперше перейшов на «ти», — коштує не більше, ніж ось цей графік.
Він узяв аркуш з її розрахунками і демонстративно повільно розірвав його навпіл. Потім ще раз. Кіра дивилася, як уривки її ретельно підготовленого аналізу опускаються на підлогу.
— Вісім мільйонів, — промовив Аслан ззаду. — Ти розумієш, що це за сума? Ми могли б просто зламати тобі ноги і забути. Але брат переконав мене, що є способи отримати компенсацію… цікавіше.
Кіра поривчасто встала, але Рустам поклав долоню їй на плече і з силою повернув назад у крісло. Від цього різкого руху один ґудзик на блузці розстебнувся, відкриваючи край чорного мережива. Кіра інстинктивно притиснула руку до грудей.
— Не потрібно мене залякувати, — голос зрадницьки здригнувся. — Я можу звернутися до поліції.
— З чим? — Рустам усміхнувся. — З тим, що ти втратила гроші інвесторів і тебе попросили відшкодувати збитки? У нас, до речі, запис усіх твоїх телефонних переговорів з трейдерами. Знаєш, там є дуже цікаві моменти. Наприклад, коли ти радила притримати позицію, хоча ризик-менеджмент уже бив на сполох.
Кіра похолола. Якщо ці записи потраплять до регулятора, її кар’єрі кінець. Не кажучи вже про можливі судові позови та повну втрату ліцензії.
— Чого ви хочете? — тихо запитала вона, вже розуміючи, що відповідь їй не сподобається.
Рустам переглянувся з братом. Аслан підвівся з крісла і підійшов ззаду. Кіра відчула тепло його тіла за спиною.
— Ми хочемо, щоб ти почала прямо зараз відпрацьовувати втрачені гроші, — промовив він, і його пальці торкнулися її шиї, пройшлися по лінії комірця блузки. — І повір, ми не будемо поспішати. Вісім мільйонів — це багато. Дуже багато.
Рустам тим часом опустився перед нею навпочіпки і взяв її за коліно. Кіра спробувала стиснути ноги, але його долоня вже владно ковзнула вгору по стегну, задираючи поділ вузької спідниці.
— Ти сама обрала цей наряд зранку, Кіро, — промовив він. — Темні панчохи, мереживна білизна… Хіба так одягаються на ділову зустріч? Мені здається, ти підсвідомо хотіла саме такого результату.
Кіра замотала головою, але її тіло говорило про протилежне. Дихання прискорилося, щоки вкрилися рум’янцем, а між ніг, під дорогим мереживом білизни, уже збиралася зрадницька волога. Рустам, наче читаючи її думки, провів пальцями по внутрішній стороні стегна — вгору, до самої кромки панчохи, і далі, до гарячої плоті, прихованої тканиною.
— Благаю, не треба, — прошепотіла вона, але її стегна самі трохи розсунулися назустріч його руці.
— Ти сама не віриш у те, що кажеш, — усміхнувся Рустам. — Аслане, допоможи нашій гості позбутися зайвого одягу. Тут досить задушливо.
Аслан не змусив просити двічі. Він узявся за комір блузки і одним різким рухом розірвав тонку тканину. Ґудзики бризнули в різні боки і дрібно застукотіли по паркету. Блузка розпахнулася, являючи погляду чорний бюстгальтер, у якому важко колихалися високі груди Кіри. Соски, які вже встигли набубнявіти від забороненого збудження, чітко проступали крізь найтонше мереживо.
— Які красиві груди, — прокоментував Аслан, заходячи спереду. — Прикро ховати таку красу в цих нудних ділових костюмах.
Однією рукою він приспустив чашечку бюстгальтера, звільняючи пружні білі груди з темно-рожевим соском, а другою стиснув її волосся на потилиці, змушуючи Кіру вигнути спину. Вона схлипнула, але не від болю — від гострого, як удар струмом, задоволення, що пронизало тіло від грудей до низу живота.
Рустам тим часом упорався із застібкою спідниці і потягнув її вниз. Важка тканина зісковзнула з стегон Кіри на підлогу, відкриваючи вид на чорні панчохи і крихітні мереживні трусики, які вже намокли від непрошеного, незрозумілого, пекучого бажання. Рустам провів пальцем по вологій плямі на мереживі.
— Ти дивись, Аслане, — промовив він. — Фінансовий геній, зірка Уолл-стріт, а тече як остання шльондра. І ми ж бо ще навіть не починали.
Кірі хотілося провалитися крізь землю від сорому, але її тіло продовжувало зраджувати її з кожною секундою все сильніше. Рустам відсунув мереживо трусиків убік і без жодної прелюдії занурив у неї відразу два пальці. Кіра скрикнула і смикнулася, але Аслан міцно тримав її за волосся.
— Вузька, — констатував Рустам, рухаючи пальцями всередині. — І дуже гаряча. Давно в тебе не було мужика?
— Півроку, — чомусь чесно відповіла Кіра і тут же зненавиділа себе за цю відповідь.
— Що ж, сьогодні ми це виправимо. Аслане, клади її на стіл. Досить розмов.
Кіра не встигла опам’ятатися, як її підхопили під руки і поклали грудьми на масивний дубовий стіл. Холод полірованого дерева обпік розгарячену шкіру, соски стиснулися ще сильніше. Аслан зафіксував її руки за спиною, трохи надавивши коліном на поперек, а Рустам став ззаду і розірвав трусики, просто потягнувши їх у боки. Тонке мереживо з тихим тріском піддалося.
— Подивись на неї, — промовив він, звертаючись до брата. — Зовні — крижана королева, а всередині — гарячий вулкан. Ти відчуваєш, як вона тече? На член уже навертається, а ми ж бо тільки почали.
Кіра вткнулася обличчям у стіл, не в силах виносити приниження. Але коли Рустам розстебнув брюки і вона почула цей характерний звук, її тіло зреагувало миттєво — м’язи внизу живота солодко стиснулися в передчутті. «Господи, що зі мною не так?» — промайнула гарячкова думка.
Відповіді не знадобилося, бо наступної секунди вона відчула, як у неї входить щось велике і тверде. Рустам не був ніжним — він брав своє різко, заганяючи член на всю довжину, до упору, так що Кірі здавалося, що її нутрощі зараз порвуться. Вона скрикнула, але він лише вхопив її за стегна і почав вбивати свій інструмент глибоко і розмірено, ніби показуючи, хто тут господар.
Ритм був жорстким, розмашистим, первісним. Від кожного поштовху тіло Кіри проїжджало по лакованій поверхні столу, груди терлися об дерево, викликаючи дивну суміш болю і задоволення. Аслан, який утримував її зверху, тим часом розстебнув свої джинси.
— Відкрий рот, — скомандував він.
Кіра замотала головою і стиснула губи. Тоді Аслан просто затиснув їй ніс пальцями. Через кілька секунд, коли легені почало пекти від нестачі повітря, Кіра інстинктивно відкрила рот, і член Аслана тут же заповнив його повністю. У нього був не такий довгий, як у брата, але помітно товщий, і щелепа Кіри відразу занила, намагаючись вмістити цей обсяг. Аслан рухався ритмічно, то проштовхуючи член майже в горло, викликаючи сльози і блювотні спазми, то відпускаючи її трохи назад, щоб вона могла зробити судомний вдих.
Так вони й продовжили: Рустам ззаду, Аслан спереду. Кіра була затиснута між ними, нанизана на два члени одночасно, і світ навколо звузився до цих двох точок пульсуючого, тваринного задоволення. У якийсь момент вона зловила себе на тому, що більше не намагається відсторонитися, а, навпаки, сама рухає стегнами назустріч поштовхам Рустама і все глибше заковтує член Аслана.
— Дивись, брате, яка слухняна стала, — зауважив Аслан, продовжуючи рухатися в її роті. — А ж півгодини тому будувала з себе недоторку.
Рустам у відповідь лише прискорив темп. Його пальці вп’ялися в сідниці Кіри, залишаючи синці на блідій шкірі, а член, здавалося, досягав якоїсь позамежної глибини. Кіра вже не стримувала стогонів — вони переміжалися з вологими хлюпаючими звуками щоразу, коли Аслан виймав член з її рота.
— Досить, — раптом різко сказав Рустам і вийшов з неї. — Переверніть її.
Кіру, наче ганчіркову ляльку, розвернули і посадили на стіл. Аслан нахилив її на спину і ввійшов спереду — тепер уже в лоно, а не в рот. Кіра, чиї очі були затуманені пеленою похоті, обхопила його ногами і притиснула до себе. Їй було вже байдуже — вона хотіла кінчити, хотіла цього так сильно, що забула і про сором, і про страх, і про вісім втрачених мільйонів.
Рустам, дивлячись на цю картину, обійшов стіл і, запустивши руку у волосся Кіри, підтягнув її голову до свого паху. Член, вологий від її соків, уперся їй у губи.
— Оближи, — наказав він. — Хочу спробувати твій ротик.
Кіра слухняно відкрила рот і ввібрала його член — тепер уже сама, без примусу. Її язик ковзнув по стовбуру, пробуючи солонуватий смак власного тіла. Сором, який вона відчувала при цьому, лише додавав гостроти відчуттям. Вона відчула, як десь глибоко всередині починає формуватися хвиля оргазму.
Аслан теж це відчув.
— Вона зараз кінчить, — видихнув він, прискорюючи рухи в її піхві. — Блять, яка ж вона туга всередині. Як дівчинка.
Оргазм накрив Кіру раптово і потужно, наче цунамі. Вона закричала, але крик був заглушений членом Рустама в неї в роті. Її тіло вигнулося дугою, м’язи піхви судомно стиснулися навколо члена Аслана, вичавлюючи з нього сім’я. Відчувши цю пульсацію, Аслан застогнав і вилився глибоко в неї, здригаючись усім тілом.
Рустам, побачивши, що брат закінчив, витяг член з рота Кіри і швидким рухом перевернув її назад на живіт. Його пальці ковзнули вниз, до ануса — вузького, незайманого кільця. Кіра смикнулася і спробувала відсторонитися, але сил чинити опір уже не було.
— А тут у нас, схоже, ніхто ще не був, — промовив Рустам і, не слухаючи слабких протестів, направив головку члена в заборонену дірочку.
Від першого натиску Кіра закричала — цього разу від болю. У неї справді ніколи не було анального сексу. Але Рустама це не зупинило. Повільно, мученицько повільно, але невблаганно він проштовхував свій великий член усередину, розриваючи тонкі тканини. Кіра плакала, але сльози капали на стіл, змішуючись з її слиною і потом.
— Тихо, тихо, — шепотів Рустам, хоча в його голосі не було ні краплі ніжності. — Звикай. У нас ще сім з половиною мільйонів попереду.
Коли член увійшов повністю, він завмер на кілька секунд, даючи її тілу звикнути. А потім почав рухатися — спочатку обережно, потім усе швидше. І дивна річ — через пару хвилин біль почав відступати, поступаючись місцем цілком новому, незвіданому відчуттю наповненості десь глибоко всередині.
Аслан, який відновив дихання, підійшов і взяв руку Кіри, поклавши її на свій член. Вона зрозуміла натяк і почала рухати долонею, невміло, але старанно, поки Рустам продовжував трахати її в задницю.
Другий оргазм прийшов інакше — він не був таким вибуховим, як перший. Повільною, тягучою хвилею він накрив її цілком, і Кіра застогнала глибоко, гортанно, уже не стримуючись. Її анус ритмічно стискався навколо члена Рустама, і він, не витримавши, вилився всередину неї з хрипким риком.
Кілька хвилин у кімнаті чулося тільки важке дихання трьох людей. Потім Рустам вийшов з неї і відійшов до вікна, поправляючи брюки. Аслан подав Кірі її розірвану блузку.
— Ти відпрацювала приблизно чверть, — промовив Рустам, не обертаючись. — Приведеш себе до ладу, викличемо тобі таксі. І не здумай утекти або звернутися до поліції. Ми знаємо про тебе все. І про твої махінації в Goldman Sachs. І про те, де навчається твоя донька.
Кіра завмерла з блузкою в руках. Останні слова вдарили сильніше за ляпас. Вона мовчки натягнула на себе залишки одягу, намагаючись прикрити свою наготу. У голові був повний сумбур. Розірвана спідниця, порвані трусики, блузка без ґудзиків — як вона з’явиться вдома в такому вигляді? І що сказати доньці? Але найгірше було інше — усвідомлення того, що, йдучи, вона вже рахує дні до наступної зустрічі. І ця думка лякала її більше, ніж погрози братів.