Зайшла до мене сестра мого чоловіка і попросила посидіти з її сином кілька годин. Я не відмовила, наші діти ровесники, нехай трохи поспілкуються.
Однак, прийшов час обіду, а потім і вечері, а Каті все немає. Коли чоловік повернувся з роботи, її ще не було. Ми почекали ще дві години і поїхали до неї на квартиру, адже на телефонні дзвінки вона не відповідала.
В квартирі ми Катю не знайшли, там була господиня квартири, вона жуpилася, що квартирантка ще тиждень тому з’їхала, залишивши квартиру в не найкращому стані.
Ми поїхали до свекрухи, сподіваючись там застати Катю.
Але і там її не було. Свекруха сказала, що нічого про місцезнаходження дочки їй не відомо, а онука вона у себе залишити ніяк не може, адже у неї багато справ.
Так Саша залишився у нас.
Після третього дня я всерйоз занепокоїлася. Може з Катею щось сталося? Вона просто зникла.
Стала вмовляти свекруху написати заяву в nо лiцію про зникнення, але свекруха відмовлялася. Денис і свекруха взагалі було на диво спокійні. Катя з’явилася через два тижні.
Я як її побачила, так завмерла від шоку. Вона була в піднесеному настрої і з новою засмагою.
-Я повернулася, щоб забрати сина.
Ззаду підійшов чоловік, посміхнувся сестрі:
-Ну, і як відпочила?
Катя радісно почала щебетати: -Ой, чудово, Денис, там чарівно, погода відпад. Мені повертатися не хотілося. Там такий бриз! З розуму зійти можна.
Я була в աoці. Виявляється, що і чоловік, і свекруха були в курсі того, що Катя поїхала на море. А мені нічого не говорили спеціально, мовляв, в іншому випадку я б не погодилася доглядати за племінником.
В кінці Катя мене стала звинувачувати в тому, що це я змусила її збрехати мені. Мовляв, якби була нормальною людиною, то брехати б не довелося.
Чоловік сестру підтримав і нічого поганого в її вчинку не бачив. Я збрала речі і з дитиною поїхала до мами. Не хочу жити з такою підлою людиною.
