– Звісно, Оленко, вона довго не затримається. Відгуляє Тетянин ювілей та й назад, до сонячної Іспанії полетить, – заспокоювала Степана його мати, пані Ніна.
Олена відчула легкий укол здивування, та вирішила не реагувати. І справді ж, приїхала вона лише на кілька тижнів, на сорокаріччя доньки. Не можна ж пропустити таку подію!
Від самого ранку в оселі Тетяни панував гамір. Донька вирішила влаштувати святкування в родинному колі, аби не витрачати зайві гроші на ресторан.
Коли Олена зайшла на кухню, побачила там свою кохану свекруху, яка вже господарювала, наче тут завжди жила.
Замість вітання, Ніна Петрівна запитала недбало:
– Ну що, Оленочко, вже вирішили, коли до своєї Іспанії повертаєтесь?
– Я тільки-но приїхала, про таке ще й не думала, – обережно відповіла Олена.
Але тут же зупинила себе: чому вона має перед кимось виправдовуватися у власному домі? Це суто її справа, коли їй їхати.
Свекруха ж не відступала:
– Вам, Олено, так все вдається! Може, вам би варто було подумати про власне житло? Хоч би маленьку квартиру, а то ж повертатися нікуди, як з заробітками закінчите. Не будете ж дітям заважати?
Олена отетеріла. Заважати у власному домі? І це їй говорить чужа людина, ще й гроші рахує!
Олена – економіст, вже п’ятнадцять років працює в Іспанії. За цей час вона для своєї Тетяни збудувала чудовий дім. Грошей не жаліла, сподіваючись, що колись повернеться і житиме тут із донькою.
Тетяна вдало вийшла заміж і привела чоловіка до всього готового. Степан хлопець працьовитий, з хорошої родини, тож заробіток Олени піде в добрі руки.
Ще на весіллі Олена запідозрила, що зять занадто економний. Але вирішила, що це скоріше плюс, ніж мінус. З таким чоловіком донька не буде голодувати.
З часом з’ясувалося, що Степан рахує лише гроші тещі. Останнім часом сидів вдома.
Олегу набридла присутність тещі. Він звик до самостійності.
Свекруха ж гостювала в них вже декілька місяців, не планувала нікуди їхати.
Олена задумалася. Можливо, пора почати збирати на власну квартиру?
А Ніна Петрівна тихо пила каву, радіючи, що в її родині все так добре.
То що там казати, мати сина, який живе за рахунок закордонних заробітків, вигідна справа.
